Юри Пацюпа, Мікола Кацук, Юри Чавусов.... Arche-Пачатак. 2005, №5 (39)

Листопад 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
101 переглядів

Чергове число часопису відкривають міркування філософа та богослова Пьотра Рудковського про «Національний дискурс і ліберальний мордобій»: чи справді проєкт «Небілоруська Білорусь» є ліберальним, тобто зорієнтованим на права людини, в тому числі білоруса? В іншій тональності тему підхоплює поет Юри Пацюпа («Богу чи животу?»), доводячи, що в «червоно-зеленому» проєкті від початку закладена асиміляція білорусів і перетворення Білорусі на евразійську провінцію.

Соціолог Мікола Кацук вдається до деконструкції нинішніх «Мітів білоруської соціології», серед яких – «соціолог незалежний від політики», «соціологія – не бізнес», «теорія – висока, емпіризм – повзучий», «електорат Лукашенка – жінки». Політолог Юри Чавусов («Революція та антиреволюція») розглядає Помаранчеву революцію як ідеальний тип сучасних «електоральних» революцій і досліджує закономірності «повстання мас» у ХХІ сторіччі. Професор Лукан Елан Вей пише про «Революцію та крах Кучминого авторитаризму», а професор Тарас Кузьо – про «Помаранчеву революцію», динамічне громадянське суспільство та шлях опозиції до перемоги.

«Европу хитає», – застерігає соціолог Сюзан Воткінс, аналізуючи наслідки цьогорічного провалу проєкту Конституції Об’єднаної Европи. Політолог Віталь Сіліцький («Складні реалії та елеґантні ідеологізовані тлумачення») пише про погляди на демократію совєтського дисидента й ізраїльського політика Натана Щаранського. Десята частина обсягу числа присвячена спогадам і міркуванням про «Благословенні Ґорбачовські часи» (Аляксандр Фядута) та про «Симпатичного курдупеля Ґорбачова» (Валянцін Акудовіч). Про Ґорбачова згадують Ерик Гобсбаум, радник президента СРСР Чеслав Чабанов та філософ Аляксандар Грицанов.

Літературознавець Міхась Тичина («Вістки з паралельного Всесвіту») рецензує щойно виданий величезний том творів білоруського науковця та політика Антона Адамовіча, більшість із яких написана на еміґрації. Історики Андрей Вашкевіч та Дзяніс Нарель досліджують діяльність Симона Якавюка – чільного діяча білоруського відродження 1920-х років і водночас співробітника ЧК-ГПУ-НКВД-МҐБ-КҐБ. Філософи Аляксєй Дзермант і Сяргей Санько тлумачать «Етногенез білорусів», беручи за відправну точку настанову «білоруси – слов’яномовні балти». А Сяржук Няхамес пригадує обставини білоруського національного відродження на зламі 1980–1990-х. У рубриці «Література» – завершення перекладу «Кохання в часи холери» Ґабріеля Ґарсії Маркеса, оповідання Аляксєя Бацюкова «Уся правда про місто Бобер», інтерв’ю з поетом Генадзем Буравкіним та лірика Андрея Хадановіча.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій