Неріюс Прекявічус, Уладзімер Мацкевіч, Семюел Гантинґтон.... ARCHE-Пачатак. 2004, № 5

Лютий 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
99 переглядів

П’яте тогорічне число незалежного білоруського літературно-художнього журналу «ARCHE» вийшло одразу після попередження міністерства інформації, заборони державним книгарням продавати журнал, скасування «Бєлсаюздруком» і «Мєнгарсаюздруком» угод на його розповсюдження та напередодні «наїзду» податкової. Але засновник журналу Андрей Динько у передмові до числа, названій «Шукайте нас у підпіллі», запевняє: «Зупиняти видання не будемо до останнього, змінювати принципи не будемо ніколи».

Номер починається опитуванням дванадцятьох відомих російськомовних інтелектуалів Білорусі щодо мовної ситуації у країні. Їхні відповіді напевно нагадуватимуть українському виборцеві щось дуже знайоме: дві державні мови, російська як «вікно у світ», «Ні!» «насильницькій білорусизації» тощо. Тема продовжується полемікою Валєра Булгакова, Петра Садовського, Даніли Жуковського, Юрія Дракахруста щодо перспектив двох проєктів: «Білорусі російськомовної» та «Білорусі білоруської». Настрій дискусії задають слова головного редактора Валєра Булгакова: «Білорусь не Австрія, а евразійська сатрапія, бо нинішня Европа – це Европа націй, а не культурних колоній».

У розділі «Аналітика» Неріюс Прекявічус та Уладзімер Мацкевіч досліджують засади Лукашенкової політики. Лілія Шевцова пише про «Межі бюрократичного авторитаризму» президента Путіна. Семюел Гантинґтон розмірковує над «Денаціоналізацією американської еліти».

У розділі «Критика» отець Пьотр Рудковський розглядає «Підмурки та підпірки державної ідеології» Білорусі, а Андрей Ягорав демонструє «Жебрацтво ідеології». Даніла Жуковський замислюється, синонімами чи омонімами є поняття «свобода Білорусі» та «свобода Америки». Сяргей Богдан розповідає про мусульманську літературу Великого князівства Литовського.

У розділі «Есеїстика» філософ Ігар Бабков блукає «Катакомбами cogito». Натомість його колеґа Аляксєй Бацюков з’ясовує «Правду і неправду історії».

У розділі «Література» – оповідання Франца Сивка «Асиметрія», Сергія Балахонова «Земля під крилами Фенікса», Криса Братена «Церква», лірика Алеся Макрацова, п’єси-пародії Тома Стопарда «Догів Гамлет» і «Когутів Макбет». Наприкінці номеру Юрій Пацюпа у «Ритмологічному трактаті» «Стріла Зенона» тлумачить природу апорії на прикладах із білоруської поезії.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій