Ірина Чарнякевіч, Фьодар Клімчук, Вольга Сабалєвська.... ARCHE. 2011, №3 (102)

Серпень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
101 переглядів

Палесьсе: народы, улады і войны

У передмові присвяченого Поліссю числа «ARCHE» Ірина Чарнякевіч відзначає, що цей реґіон у басейні Прип’яті та на суміжних територіях тривалий час уявлявся як архаїчний простір і був символом культурно-цивілізаційної відсталости, а у XX столітті став полем конкуренції українського та білоруського національних рухів.

Фьодар Клімчук торкається кількох мітів «Загадкового Полісся» – про виразну етнічну самосвідомість поліщуків, про їхню відсталість, про відсутність у них духовної культури, про надзвичайну лісистість всуціль болотистого Полісся. Сафроній Жлоба описує «Сучасне поліське село: між традицією та інноваціями» та зміни у ньому впродовж двох останніх десятиліть, – від сільськогосподарського виробництва до побуту.

Етнолінґвістичний розділ уміщує розвідку науковця з Інституту мови та літератури імені Якуба Коласа Мікалая Антропава про традиційну етнокультуру Полісся і статті двох дослідниць з Інституту слов’янознавства Російської академії наук – «Традиційні поліські заборони, пов’язані з деревами» Татьяни Аґапкіної та «“Знаючі люди” у поліській демонології» Людміли Віноґрадової.

Вольга Сабалєвська описує культуру щоденного життя берестейських євреїв у першій половині XIX століття, наголошуючи міцне пов’язання щоденного і трансцендентного, підприємництва та доброчинности, матеріяльного й ідеального, прагматичного та піднесеного.

Вольга Лабачевська аналізує спадщину етнографа Ісака Сербава, що сто років тому мандрував Поліссям із фотоапаратом, і публікує десять із його знімків поліщуків.

Польська дослідниця Ганна Енґелькінґ в одній із двох її вміщених у цьому випуску статтей розповідає про варшавське видання доробку самодіяльної літераторки з Пінська Ніни Лущик-Ільянкової, а в другій – про поляка, уродженця Вінничини, киянина, доктора соціяльної антропології Юзефа Абрембського, який у 1934–1937 роках досліджував культуру населення Полісся, – і публікує результати тих досліджень: працю «Народ без батьківщини» та деякі з його фотознімків.

Наталля Сліж розповідає про «Молодшу гілку князівського роду Саламярецьких на Пінщині» у XVI–XVII століттях і наводить її родовід. Станіслав Чаропка («Полісся у полум’ї воєн середини XVII ст.») розповідає про події Хмельниччини на Поліссі: селянські повстання, покозачення населення, рейди козацького війська, армії ВКЛ і московських полків, розорення міст і спалення сіл. Сяргей Піваварчик («Фортеця “Полісся”») описує заходи російського/радянського уряду на зміцнення західного кордону Російської імперії/СРСР на Поліссі. Для цього військове відомство, поряд із будівництвом на Поліссі фортець, домоглося розбудови там залізниці (Андрей Кіштимав, «Поліська залізнична леґенда»).

Дорота Міхалюк із Торуні розповідає про «Суперечку щодо Полісся та спробу визначення державного кордону між БНР та УНР навесні 1918 р.» та публікує тодішні карти кордону. У статті Валянціни Лєбєдзєвої «“Українська” влада на білоруському Поліссі» йдеться про Гомельську міську Директорію 1918–1919 років. Войцех Сляшинський із Білостока описує «Полісся у політиці польської держави у 1918–1939 роках», – а метою тієї політики була асиміляція поліщуків.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій