Генрік Лавмянський, Ян Поверський, Алєсь Жлутка.... ARCHE, 2011, № 5 (104)

Листопад 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
143 переглядів

Полацак: падарожжа ў прасторы і часе

Друге «полоцьке» число білоруського часопису (першим був «Arche» № 3 за 2004 рік) відкривається розвідкою Генріка Лавмянського «Генеза Полоцької землі». Автор описує перетворення полоцького племінного територіяльного об’єднання на феодальну державу: у Полоцьку утвердилася власна династія, яка відокремилася від Києва та поширила свою владу на племена лівів, земгалів, куронів і латгалів у пониззі Західної Двіни. Ян Поверський («Поморська князівна у Полоцьку») розглядає сюжет з «Історії російської» Васілія Татіщева про дочку поморського князя Казимира I, дружину полоцького князя Бориса Давидовича Святохну.

Алєсь Жлутка публікує у власному перекладі й коментує «Перший латинський документ про Полоцькі володіння», в якому католицький єпископ Риґи Альберт 1209 року засвідчує отримання від князя Всеволода землі Герцики. Алєг Латишонак («Йоахим Флорський, Гог із землі Магог і Біла Русь») аналізує найдавнішу згадку про Білу Русь (Alba Ruscia) у середньовічному географічному трактаті «Опис земель» («Descriptiones terrarum»). Алєсь Кравцевіч («А ми у волі Божій та Войшалковій») досліджує взаємини Полоцької держави на початках її занепаду з Литовською державою на початках її піднесення – і доводить, що, всупереч стереотипам російської історіографії, у тих стосунках переважала співпраця, а не ворожнеча.

Сяргей Багатиров («Битва за Божу Премудрість») розглядає ідеологічне забезпечення походу московської армії на Полоцьк узимку 1562–1563 років. Московські урядовці обґрунтовували свою інтервенцію відмовою короля Жіґмунта II визнати за Іваном IV царський титул, співпрацею короля та кримського хана у справі спротиву московській експансії та претензіями Івана IV на Полоцьк як власну вотчину та на спадщину Київської держави загалом. Але головним мотивом походу вони називали захист істинної православної віри, в якому, мовляв, Івана IV підтримували Бог, Божа Мати, янголи та всі святі.

Штефан Родевальд досліджує політику міської влади у багатоконфесійному та багатоетнічному Полоцьку («Маґістрат як (між-)конфесійний актор: православні, уніяти, католики, євреї та Полоцька міська рада у XVII ст.»). Юрій Гардзеєв публікує власний переклад «Опису міста Полоцька, що на цьому боці Польщі залишився, або Картини його жалюгідного стану», –полочанин Дем’ян Служка опублікував цей твір 1788 року у часописі «Dziennik Handlowy».

Дзьмітрій Вінаходав («Як Нещарда стала леґендою») з’ясовує історичне підґрунтя сюжету про велетня Княжу в головному творі білоруського класика, полочанина Яна Барщевського «Шляхтич Завальня». А Юрась Лаврик («Гоголь як старший брат») заперечує поширений стереотип про залежність цього твору від Гоголевих «Вечорів на хуторі біля Диканьки», натомість простежує впливи на нього «Тисячі та однієї ночі». Алєсь Мікус («Ярамір був жабою») виявляє у повісті про підземелля Полоцька «Лабіринти» іншого білоруського класика, Вацлава Ластовського, численні запозичення з роману Едварда Бульвера «Прийдешня раса» та із «Хроніки Ура Лінда» Германа Вірта, а також паралелі з «Вавилонською бібліотекою» Хорхе Луїса Борхеса та «Майстром і Марґаритою» Міхаіла Булґакова.

Літературна частина подає цикл віршів полочанина Уладзімера Арлова «У Полоцьк вдосвіта прийти».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій