Данило Кіш, Марія Тодорова, Анна Дімова.... ARCHE, 2011, № 4 (103)

Листопад 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
201 переглядів

Уяўляючы Балканы

Своєрідними пролегоменами до «балканського» числа білоруського часопису «ARCHE» є есей-маніфест Данила Кіша «Про націоналізм». Сербському письменникові націоналізм бачився колективною та індивідуальною параноєю, найвищим ступенем неґативізму, ідеологією банальности, реакційністю і кічем.

Смисловим осердям числа є фраґменти праці «Уявляючи Балкани» болгарської дослідниці Марії Тодорової, яка поширює балканський простір на всю Південно-Східну Европу мало не до України, зараховуючи до балканських народів не лише більшість колишніх юґославів (за винятком словенців), а й албанців, болгар і навіть румунів, греків і турків. Наголошуючи спільну історичну спадщину балканських націй, авторка застерігає від «надмірної уваги» до кордонів і «нездорової цікавости» до розмежувань і пошуку відмінностей. Натомість Анна Дімова саме таким пошуком і займається, пишучи про «Ромську меншину та болгарську більшість під час “переходу”».

Івайло Дичев удається до деконструкції «Еросу ідентичности» – він тлумачить модерні пошуки балканськими націями власної тотожности як змагання за увагу та прихильність західних спонсорів. У цих перегонах, нарікає Дичев, істина має другорядне значення, бо інтелектуали кожної нації свавільно привласнюють спільну культурну спадщину, накидають своїй спільноті тяглість у часі, конструюють її історичну спадковість, винаходять її традиції та підшукують їй поважних предків.

Вплив культури на формування румунської національної ідентичности досліджує Константин Нойка («Що вічне, а що історичне у румунській культурі»); Фатос Любоня аналізує становлення албанської ідентичности («Віртуальна краса, мізерна дійсність»); а македонська ідентичність, на думку Надзеї Шакун, найбільше завдячує македонській мові, історичній долі та пісні («Македонія: така стародавня, така молода»).

Весна Кесіч («Боснійські жінки, хорватські жінки, сербські жінки, албанські жінки») не переймається національною ідентичністю: вона описує Юґославську війну як насильство та ґвалт чоловіків над жінками – без огляду на національну належність перших і других. Підмурівок ґвалту, стверджує авторка, складало переплетіння «мілітаризованого патріярхату» та «етнічного націоналізму».

Про взаємини універсального та локального в ідентичності мешканців Балкан ідеться і в літературній частині. Тут опубліковано, зокрема, книжку прози Міленки Єрговича «Сараєвське Мальборо», фраґменти романів Андрея Скубіца «Фужинський блюз» і Бори Чосіча «Роль моєї родини у світовій революції», есеї Момо Капора, Георгія Маркова, Герти Мюлєр, Мартіна Карбовського та Станіслава Стратієва, оповідання Венки Андоновскі, Палмі Ранчева, Іво Андріча, Бече Цуфая, Орнели Ворпсі, Ненада Велічковіча, Андрея Ніколаідіса та Мірча Кертереску, а також розділ про Албанію «Shqiperia» із книжки Анджея Стасюка «Дорогою на Бабадаґ» (український переклад випустила «Критика» у 2007 році).

Поезія представлена сучасними віршами Татьяни Громачі та класикою героїчного епосу південних слов’ян – поемами «Королевич Марко та Муса-розбійник» і «Хворий Дойчин». На завершення Кацярина Мацієвська та Галіна Янкута досліджують мотиви та образи, які Пауль Целян запозичив для своєї «Фуґи смерти» із «Трансильванської елегії» Адольфа Мешендзьорфера та з вірша «Він» Імануеля Вайсґляса.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій