Славамір Косім, Енн Апельбаум, Марк Бартушка.... ARCHE. 2010, № 5 (92)

Жовтень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
159 переглядів

Редакція білоруського журналу «ARCHE» знову додає своїх зусиль до переосмислення перебігу Другої світової війни на білоруських землях, вкотре деконструюючи брєжнєвсько-путінський міт «Великої вітчизняної війни» – цієї, за висловом заступника головного редактора Аляксандра Пашкевіча, священної корови, на якій тримається історичний компонент лукашенківської «ідеології білоруської державности».

На думку Дейвіда Марплза та Пера Андерса Рудлінґа («Війна та історична пам’ять у Білорусі»), ядром міту «Великої вітчизняної війни» є леґенда про Брестську фортецю. У цій леґенді, звісно, немає місця ні передачі вермахтом щойно відбитої у польського війська Берестейської цитаделі тодішньому своєму союзникові – Червоній армії, ні спільному німецько-радянському параду у Бересті з нагоди перемоги над Польщею, ні розгрому тим же вермахтом тієї самої Червоної армії через двадцять місяців на території Білорусі.

Славамір Косім розповідає про катастрофу радянських армій, які згідно із планом «Буря» від вересня 1940 року готувалися до «випереджувальної війни» проти Німеччини та її союзників («Мінськ, 1941 рік»). Енн Апельбаум у статті «Як Гітлер міг перемогти» вибудовує гаданий перебіг подій: як би він виглядав, якби Гітлер не захопився перспективою завоювання копалень Донбасу й не відклав штурм Москви на кінець вересня, коли охоплений розпачем і страхом Сталін зумів опанувати себе й зорганізувати оборону столиці.

Марк Бартушка описує «Партизанську війну в Білорусі у 1941–1944 роках» як боротьбу всіх проти всіх, основною жертвою якої було цивільне населення. У цій «війні у війні» брали участь вермахт, німецька поліція та СС, радянські партизани, Армія Крайова, Українська повстанська армія, Російська визвольна народна армія, російські козаки та батальйони Білоруської крайової оборони. Історію цих формовань досліджує Алєсь Гелагаєв: діячі білоруського руху, намагаючися скористатися з нацистсько-радянської війни задля відновлення своєї держави, вбачали у створюваних під контролем німецької влади національних підрозділах не лише засіб захисту мирного населення від радянських партизанів, а і ядро майбутнього білоруського війська.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій