Маріуш Щигел, Еда Кризеова, Анна Шабатова... ARCHE, 2009, №6 (81)

Жовтень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
313 переглядів

Першу половину другого за останні шість років «чеського» числа «ARCHE» присвячено подіям тоталітарної доби. Маріуш Щигел («Готлянд») розповідає історію тридцятиметрового пам’ятника Сталінові на березі Влтави у Празі. Комікс Ярослава Рудіша та автора під псевдонімом «Яромир 99» нагадує про вторгнення совєтських танків до Чехословаччини в 1968 році; про наступну добу «нормалізації» (чехословацький відповідник «застою») – повість Еди Кризеової «Ім’я». Колишня дисидентка Анна Шабатова згадує діяльність «Хартії-77», про яку дає уявлення також публікація одного з її документів – «Паралельного полісу» Вацлава Бенди. Петр Плацак («Віж») розповідає про методи боротьби органів державної безпеки з опозицією та про початок Оксамитової революції у Празі.

Богуміл Картоус пише про нинішнє «Болюче переродження тоталітарного суспільства» і про віддзеркалення цього процесу у засобах масової інформації. Людзек Навара наполягає: «Ми маємо боротися і за минуле». Йозеф Брож («Чеська політика. Казка про двох святих Вацлавів: Гавела та Клауса») показує, як Гавелова «громадянська демократія» поступалася місцем Клаусовій «парламентській».

Другу половину числа складають твори сучасних митців. Алеш М. Шванца (справжнє ім’я – Властіміл Станєк) публікує короткі «вірші у прозі» під назвою «Мінські аркуші», а Марія Щастна, Радек Мали, Павла Шуранська та Віола Фішерова – верлібри та римовану поезію.

Бара Грегорова друкує кілька фраґментів із книжки «Камінь – гора – папір», написаної під час подорожі Середньою Азією. Поруч – монолог проститутки з роману Петри Гулової «Пластикові апартаменти». В антиутопії «Останній дим» Ян Пельц зображує Европейський Союз майбутнього, в якому курці піддаються тотальному переслідуванню: на них полюють поліціята члени «Ліґи проти курців» і доносять сусіди та колеґи, їм відмовляють у праці та вживлюють чіпи, їх піддають примусовому лікуванню й ув’язнюють; нарешті, герой тікає з ЕС до України. А на сусідніх сторінках – пародія Пршемисла Рута «Червона Шапочка» та «Чорна машина швидкої допомоги» Петра Янечека, в якій зібрано сучасний міський фольклор (переважно жахливі короткі історії). Ще одна пародія (цього разу на письменницьку працю) – «Нотатки з будинку творчости» Макса Щура.

Ангела Рогнер аналізує проблеми заробітчан («Іноземці у Чеській Республіці: хто кого потребує?»). А оповідання Катержини Сідонової «Трамвай» та есей Яни Горватової «Не бачити, не чути, не говорити...» присвячено циганській проблемі.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій