Васіль Дружчиць, Андрей Бурдейка, Зьміцер Давгяла.... ARCHE, 2009, № 7

Грудень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
152 переглядів

Рекордне за обсягом (1108 сторінок) липневе число білоруського журналу присвячене білоруській школі історіографії 1920-х років, яка була зосереджена насамперед на дослідженні історії Середньовіччя та ранньомодерного часу. За словами головного редактора Валєра Булгакава, «масштаб цієї праці підкреслює нетривіяльний спосіб її визнання владою»: у 1930-х роках із чотирнадцяти істориків, чиї твори ввійшли до цього номеру, одного (професора Васіля Дружчиця) було розстріляно, а п’ятьох – заарештовано, ув’язнено, засуджено та вислано; всі вони, за винятком академіка Уладзімера Пічети, загинули на засланні. Після розгрому школи її науковий доробок було надовго забуто і лише завдяки публікації в «ARCHE» він повертається нині у публічний обіг.

Випуск складається із семи розділів. У розділі «Край» подано наукові розвідки рязанця Матвєя Любавського, уродженця Київщини Антона Ясінського та очільника школи, полтавця Уладзімера Пічети про склад первісного населення білоруських земель, узаємини балтів і слов’ян та історичний розвиток Полоцької землі.

У розділі «Держава» опубліковано праці Матвєя Любавського, уродженця Берестейщини Васіля Дружчиця та професора Київського, Харківського і Білоруського університетів Митрофана Довнар-Запольського про соціяльно-економічну структуру Литовсько-Білоруської держави у XVI–XVIII століттях, зокрема про її становище після Люблінської унії.

Розділ «Місто» складають дослідження особливостей побутування Маґдебурзького права у різних містах Великого Литовського князівства: Вільно (Васіль Дружчиць), Берестя (Тодар Забела), Могилів (Цяренці Сцяпанав, Зьміцер Давгяла), Мінськ (Васіль Дружчиць), Новоградок (Андрей Бурдейка) та Полоцьк (Зьміцер Давгяла).

До розділу «Народи» входять праці з аналізом соціяльного, економічного та культурного становища етнічних та релігійних меншин на білоруських землях Великого Литовського князівства: євреїв (Ізраїль Сосіс, Равребе), татар (Віталь Вольский) і циган (Зьміцер Давгяла).

Розділ «Література» містить статті про білоруське Відродження XVI століття (Уладзімер Пічета) і про історію білоруського друкарства (Митрофан Довнар-Запольський) та шкільництва (Аляксандар Савіч), а також дослідження творів Циприяна Камунякі «Лист до Абуховіча» та «Промова Мелешки» (Зьміцер Давгяла).

У розділі «Право» опубліковано студії з мови Литовського Статуту (Васіль Дружчиць), із земельного права (Уладзімер Пічета, Андрей Бурдзейка) та із сімейного права (Аксіньня Тавсталес).

Завершує номер розділ «Великі землевласники» з аналізом «Книги данин» великого князя Казимира (Антон Ясінський), «Волочної устави» королеви Бони та «Устави на волоки» короля Зиґмунта II Авґуста (Уладзімер Пічета).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій