Ганс-Ґеорґ Вік, Аляксєй Пікулік, Мірослав Грох... ARCHE, 2007, № 1–2 (53)

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
158 переглядів

Число відкривають міркування Віталя Сіліцького «Що спільного між Ніязовим та Кастро, або Чому диктатури переживають диктаторів». Політолог наголошує, що в сучасному світі найбільше шансів на виживання мають саме примітивні автократії та сатрапії, які унеможливлюють розбудову громадянського суспільства та конкуренцію політичних еліт.

Ганс-Ґеорґ Вік шукає, «Як вийти з білоруської безвиході?», закидаючи ЕС брак дієвої підтримки білоруського громадянського суспільства. Автор, який у 1997–2001 роках на посаді керівника групи ОБСЕ в Білорусі закликав білорусів навчатися демократії в... Росії, нині застерігає: східноевропейці можуть сприйняти поблажливе ставлення Заходу до автократів у Москві та Мінську як зраду демократичних цінностей заради політичної чи економічної вигоди.

Аляксєй Пікулік веде мову про «Чотири кризи білоруської опозиції»: партійної репрезентації, леґітимности, зовнішніх чинників і стратегії. Пьотра Рудьковський («Про релігійний догматизм товариша Рубінова») тлумачить заклики чиновника високого ранґу обмежити вплив релігії у суспільстві як спробу держави позбутися ідеологічного конкурента. А філософ Валянцін Акудовіч, розглядаючи характер білоруського молодіжного спротиву, доходить висновку: «Вони просто грають».

Центральний блок числа редакція назвала «Абетка націоналізму». У ньому опубліковано Гелнерівську лекцію Лії Ґринфелд «Націоналізм і свідомість», у якій дослідниця означує націоналізм як гуманістичний тип свідомости, заснований на засадах народовладдя та рівности. Мірослав Грох простежує шлях «Від етнічної групи до модерної нації: чеський приклад», з’ясовуючи обставини, за яких інтелектуали починають конструювати нову національну ідентичність і прищеплювати її певній людській спільноті. Натомість Ентоні Сміт («Історія та доля націй: відповіді й уточнення») аналізує роль історичної пам’яті в самоусвідомленні національної спільноти, а також особливості сучасної «націоналістичної глобалізації» як відкритої та гнучкої адаптації націй до світової економіки.

Зміцер Савка пише про «Верблюда на трасянці» та про «Правила лівопису, або що нас очікує, коли нова редакція “Правил білоруського правопису та пунктуації” стане офіційним документом». Алесь Анціпенка («Незалежна білоруська преса на межі зникнення: що означає така ситуація?») звертаєувагу на теперішні можливості існування незалежних білоруських ЗМІ. Войцех Сляшинський досліджує «Боротьбу державних органів із білоруською диверсійною діяльністю на північно-східних землях міжвоєнної Польщі (1920–1925)». А Уладзімір Сакаловський рецензує сучасну «Білоруську Біблію у німецькому виконанні».

У розділі «Література» вміщено вірші Юрія Андруховича в перекладі Андрея Хадановіча, новелу Філіпа Топала «Карла Золотара подорож на Корсику» та оповідання Сема Топерафа «Тарантул».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій