Аляксандр Батура, Міхась Тичина, Данила Жуковський.... ARCHE. 2005, № 1

Квітень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
140 переглядів

Замість традиційної редакційної передмови число відкривають «Три помаранчеві висновки» Аляксандра Батури: революцію неможливо передбачити, Европа змушена втрутитися, Росія нам більше не суддя. Міхась Тичина коментує настання «Ери коментарів», завжди неминучої після відходу постаті масштабу Василя Бикова. Коментарями повниться і «Книга життя і смерти» Дзьмітра Падбярезького про видання на спомин про Володимира Мулявіна. У найрозлогішій публікації числа («Панська Польща та безпанська Білорусь») Пьотр Рудковський досліджує співвідношення «польськости», «католицтва», «білоруськости», «совєтськости» й «тутейшости» як складників національної ідентичности. Данила Жуковський («Особливості колоніяльної соціялізації») та Вольф Рубінчик («Болото чи трагедія») з’ясовують, чи типові для білоруського загалу «потаємна свобода» й «туга за европейським часом».

Запитання Віталя Сіліцького «Імперія чи лідер?» стосується нової книжки Збіґнєва Бжезінського, переклад фраґменту якої надруковано в цьому ж числі під назвою «Глобальне домінування чи всесвітнє лідерство».

Ендрю Вілсон дає поради «Як урешті стати націоналістом», Імануїл Валерстайн аналізує «Вибори 2004 року в США», а Роберт Коган розмірковує «Про рай і владу». Славой Жижек пише про американські перспективи змагання фундаменталістських популістів із лібералами («Над веселкою») та повідомляє «нарешті, добрі новини з Вашинґтона» («Ліберальне Ватерлоо»), які зводяться до знаменитого «бушизму»: «Майбутнє буде кращим завтра». Френсис Фукуяма («Момент неоконсерватизму») роздумує над питанням «Що робити?», а Чарлз Кравтхамер виступає «В оборону демократичного реалізму», роздумує про неоконсерватизм, леґітимність, творення нації і так само закінчує запитанням «Що робити?». Наял Фергюсон змальовує «Світ перед обличчям безладу», натомість Ян Бурума уточнює проблему: «Ісламська демократія для Іраку?».

Сяргей Субавець знову досліджує «Проєкт Білорусь», Аксана Бязлепкіна описує білоруську «Амбітну літературу», а Кирило Пазьняк пише про «Амбіції в білоруській політиці – нескромність розуму?». Про амбіції йдеться і в Сяргея Wидловського («Полоцькі амбіції»), і в Альбіни Семянчук («Росія, комунізм та світ»).

У числі вміщено верлібри Андрея Хадановіча з циклу «Небо над Берліном», а завершує випуск рецензія Дзмітрія Плакса «Естетика в чотири ходи» на книгу шведського філософа й теоретика мистецтва Свена-Улафа Валенштайна.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій