Богдан Жолдак. Антиклімакс

Травень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
123 переглядів

Київ: Факт, 2001.

Основні особливості творчої манери українського прозаїка Богдана Жолдака, кілька десятків нових оповідань якого склали збірку «Антиклімакс», вельми влучно окреслив у передмові до неї Олександр Ірванець: «В його творчості дійсно відбилась наша розхристана й неструктурована епоха. Ця розхристаність-розгубленість ляканого-переляканого індивіда українського роду справді знайшла своє відображення в мові. І Богдан Жолдак (а за віком він усе ж таки трохи старший від нас, вісімдесятників) першим це зрозумів. І, як чоловік мудрий, не став із цим явищем боротися, а взявся його фіксувати. Не задля того, щоб узаконити, а для того, щоб зберегти. Тобто, він сильніше за всіх тих борців вірить, що колись-таки цей ненависний для одних і люблений іншими суржик буде подолано, наш народ заговорить своєю мовою, – а його твори лишаться таким собі пам’ятником епохи. Й будуть незрозумілими, і тлумачитимуться дослідниками, і перекладатимуться тогочасними інтерпретаторами (при цьому нещадно перебріхуючись), як сьогодні Шекспір і “Слово про Ігорів похід”».

Утім, до нової книжки ввійшов лише один текст, написаний суржиком: «Мініапокриф із циклу “Прощавай, суржику!”». Але «розхристаність-розгубленість нашої епохи» відбилася її у «несуржикових» творах Жолдака. І якщо певній категорії читачів (а їх, певно, більшість) його оповідання концентрованим струменем навіюють саме той нестерпний настрій «метафізичної безпритульности», абсурду й суцільного непорозуміння кинутої-у-світ і зацькованої ним сучасної людини, то іншим чительникам – і особливо авторові – гумор (нехай часами чорний), анекдотичність і гуморесковість тих оповідань, навпаки, допомагає боротися з почуттям безпомічности.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Сидор-Гібелинда ・ Березень 2019
Підзаголовок книжки українського автора, перу якого належать понад тридцять книжок, не обманює:...
Олег Коцарев ・ Квітень 2018
Уже оформлення книжки є деконструкцією «старого стилю», коли текст супроводжують практично дослівні...

Розділи рецензій