Йоханан Петровський-Штерн. Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичности

Червень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
70 переглядів

Авторизований переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича; наукова редакторка українського перекладу Ярина Цимбал. 432 с., бібл., с. і–хх – іл. вкл. ISBN 978–9662789–07–2
Київ: Критика, 2018.

Видана англійською мовою 2009 року і тоді ж удостоєна нагороди Американської асоціяції україністів монографія знаного дослідника історії та літератури східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо розповідає про євреїв, які супроти звичаїв єврейської інтеґрації й імперського асиміляційного вектора обрали собі інтеґрацію в бездержавну українську культуру. Вони пов’язали свою долю з народом, що його сучасники у Східній Европі вважали за відсталий і антисемітський. Автор пропонує поміняти політичний контекст на культурний, де українці та євреї виходять за межі відмінностей і поділяють спільні ідеї, поняття й oбрази.

Петровський-Штерн простежує виникнення і розвиток феномена українського єврея від 1880‑х до 1990-х років. Грицько Кернеренко, автор однієї прозової і чотирьох поетичних книжок, намагався створити новий образ колоніяльної України, а українська реакція на його літературні експерименти свідчить про перші спроби української інтеліґенції включити євреїв в український літературний дискурс. Іван Кулик, відомий поет, політик, дипломат, журналіст і культурний функціонер, перший голова Спілки радянських письменників України, прагнув поєднати свою українську ідентичність із марксистськими переконаннями. Раїса Троянкер знайшла своє літературне місце між рустикальною поезією та аванґардом, створила нетривіяльні єврейські й українські поетичні образи, прагнула емансипації, інтеґруючись в українську культуру через літературу та еротику. Леонід Первомайський, либонь, є одним із найпослідовніших письменників-антиколоніялістів, взірцем українського поета єврейського походження; його творчість впливала і досі впливає на тексти й самоідентифікацію багатьох українсько-єврейських літераторів. У певному сенсі спадкоємець Первомайського, Мойсей Фішбейн прибирав роль єврейського месії, що прийшов звільнити українську культуру з колоніяльного мороку. Він став одним із найпалкіших поборників відродження української мови і, певно, першим у шерегу українсько-єврейських літераторів свідомим тривалої багатої традиції, яку репрезентує.

Цих п’ятьох антиімперських євреїв автор розглядає як виразників настроїв десятків, якщо не сотень українських діячів єврейського походження, які працювали в українській культурі ХХ століття. Українська мова була для них не лише інструментом, а й предметом антиімперських рефлексій, як і власна змішана чи множинна ідентичність і можливість цю ідентичність вільно обирати й змінювати. Втім, «навернення» до української мови не означало, що вони полишили єврейську тематику: навпаки, єврейська тематика органічно ввійшла у їхню творчість, і можна сказати, що вони заклали українсько-єврейську літературну традицію.

У монографії віртуозно застосовано інструментарії колоніяльних студій і постколоніяльної теорії для вивчення модернізації східноевропейського єврейства, залучено десятки історичних і літературних текстів, які досі не мали жодної рецепції, введено в науковий обіг досі невідомі архівні джерела.

П’ять портретних розділів опоряджено ґрунтовним концептуальним вступом і післямовою й доповнено цінним ілюстративним матеріялом і вибраною бібліографією та зведеним покажчиком понять, імен, географічних назв та періодичних видань.

Видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету. Український переклад здійснено і зредаґовано на замовлення Північно-Західного університету за фінансової підтримки Фундації ім. Люсіуса Н. Літавера і Наукового товариства ім. Шевченка в Америці.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Лютий 2018
До збірника історика літератури, дослідника Срібного віку, професора Єврейського університету в...
Дмитро Шевчук ・ Липень 2017
Новий роман Олександра Ірванця подає альтернативну історію України – можливий шлях розвитку...

Розділи рецензій