Сост. и ред. И. Прохорова, А. Дмитриев, И. Кукулин, М. Майофис. Антропология революции. Сборник статей по материалам XVI Банных чтений журнала «Новое литературное обозрение» (Москва, 27–29 марта 2008 года)

Листопад 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
165 переглядів

Москва: Новое литературное обозрение, 2009.

У березні 2008 року у Москві за ініціятиви редакції журналу «Новий літературний огляд» відбулася чергова щорічна конференція, так звані Банні читання (жартівлива назва, що походить від старого місця розташування редакції у Банному провулку, стала безперечною науковою «маркою якости»). Тема – «“Революція, дана нам у відчуттях”: антропологічні аспекти соціяльних і культурних трансформацій». Провідні науковці – Міхаіл Ямпольський, Ганс Ульрих Гумбрехт, Віктор Жівов, Олєґ Лєкманов, Лоран Тевено, Станіслав Савіцький, Балаж Тренчені, Маріна Раку та інші – зібралися, щоби поговорити про «революційне XX століття» і підбити підсумки. І дійсно, слово «революція» останнім часом вживається у найрізноманітніших контекстах: проникає в рекламу, використовується у політичній риториці, в заголовках фільмів. Утім, переважно, залежно од референту, до якого відсилає сучасне слововживання, – це революція політична. Тоді як політичне значення слова суттєво затуляє – надто в Росії, але й в сучасному світі загалом – усі інші, не менш важливі для XX сторіччя, конотації цього слова: про революції наукові, етичні, сексуальні, соціяльні, психологічні, або й такі, що перманентно тривають в часі, заявляючи про себе на тій чи тій фазі, – сьогодні говорять, хіба, у вузьких колах професіоналів.

Безумовно, це все явища різного кшталту. Тож, аби об’єднати всі можливі «революції» бодай у рамках одного семінару, дослідники, не претендуючи на створення якогось загального напряму в науці, зійшлися принаймні на одному: на антропологічному аспекті революції. Тобто предмет дослідження – людина та її переживання революційних подій, перетворення їх із певного суспільного зламу на частину особистої, інтимної або сімейної історії.

Книжка «Антропологія революції» – результат тих березневих читань. Сюди ввійшли статті, написані на основі адаптованих доповідей, виголошених на конференції. Логіка змісту збірки така: від досліджень революції як феномену, явища соціяльного (статті Міхаіла Ямпольського «Революція як подія смислу», Ганса Гумбрехта «Наскільки антропологічним є час?»), міркувань про революційну анґажованість інтелектуалів (дослідження Олєґа Лєкманова «П’ятнадцять позначок Алєксандра Тинякова на книжці Зінаїди Ґіппіус “Останні вірші”»), переходу символів у цінності (тут привертає увагу стаття українського дослідника Олександра Гриценка «Риторика стабільности проти риторики справедливости: системи цінностей і культурні ідентичності в постреволюційній фазі (випадок України)») – до проблеми «знаків революції» в художніх системах (музикознавець Маріна Раку з метою пошуку «революційної мови» порушує питання «музики революції» на прикладі актуальної звукової реальности радянських 1920-х) та постреволюційної адаптації (розвідка Ніколая Мітрохіна «Революція як сімейна історія: з інтерв’ю та мемуарів працівників апарату ЦК КПСС 1960–1980-х років)».

Пропоновані дослідження актуалізують явище революції – у будь-яких сферах – як певний простір життєдіяльности й світовідчуття людей, зміст якого вимірюється не лише числом людських жертв (переважне значення поняття «політична революція»), а й рівнем самоідентифікації людини. А це можна трактувати як так звану резервну можливість різноманітних революцій і чи не найголовніший сенс революцій «малих», «локальних».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Грудень 2017
Чому для сучасних матерів, які поєднують оплачувану працю і турботу про дітей, нестача часу стала...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Листопад 2017
На думку Ґергарта Баума, після 11 вересня 2001 року ми поступово стаємо свідками і водночас...

Розділи рецензій