Юрій Андрухович, Міколай Тшаска, Войцєх Мазолевський, Мацьо Моретті, Зося Ґолембйовська. Andruxoїd

Серпень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
227 переглядів

Продюсування: Пьотр Козакевіч

Найновіша поетична збірка Юрія Андруховича «Пісні для мертвого півня», напевне, зажиє слави наймузичнішої зі збірок сучасної української літератури. Її написано нібито, як випливає з назви, спеціяльно для рок-гурту «Мертвий півень» (у чиєму доробку низка пісень на Андруховичеві вірші), а проте з викликом: спробуйте-но покласти на музику ці верлібри! «Мертвий півень» виклик прийняв, уже записавши дві пісні на тексти зі збірки. Надихнула вона на імпровізації також і франківський гурт «Перкалаба». Тимчасом Андрухович виявився найоперативнішим і вирішив «озвучити» свої вірші самостійно.

Повноправним співавтором «Андрухоїда» (як, до речі, й автором назви диску) є польський джазовий саксофоніст і композитор Міколай Тшаска. Він уже віддавна (з 2000 року) приятелює з Андруховичем і неодноразово підтримував його виступи саксофонними імпровізаціями (зокрема, під час знаменитих акцій «Маскульту» в Києві та Харкові в 2003 році). Тож спільними зусиллями Андруховича (голос і, звичайно ж, тексти) й Тшаски (саксофон, бас-кларнет, губна гармоніка), до яких приєдналися польські професіонали Войцех Мазолевський (контрабас, бас-ґітара), Мацьо Мореті (ударні інструменти, шумові ефекти) і Зося Ґолембйовська (флейта), «Пісні для мертвого півня» зазвучали в стилі jazz (або уass – джазовий напрям, одним із першопрохідців якого в Польщі вважається Тшаска). Для музики Тшаски годяться найсміливіші епітети: аванґардова, експериментальна, виразна, впізнавана; це джаз плюс свінґ, кантрі, рок-н-рол, фрі-джаз, даб, звуки вулиці й усе, що тільки можна ще уявити.

До диску ввійшло дванадцять композицій на вірші з «Пісень для мертвого півня», а крім цього, тут є також п’ять текстів із поетичного циклу «Індія» (непогана нагода зіставити мелодику звучання римованої поезії та верлібру), а також як бонус «Козак Ямайка» – композиція, з якої розпочалася кількарічна співпраця Андруховича і Тшаски.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Поезії Бельченко притаманний особливий різновид гармонії – вона насичена мотивами з історії...
Інна Булкіна ・ Квітень 2017
Сергій Жадан завжди тяжів до віршованого епосу, до створення «хроніки», розлогої історії про великі...

Розділи рецензій