Євген Пшеничний (упор.). Альманах бібліофілів. Книга 1

Жовтень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
407 переглядів

Дрогобич: Коло, 2015.

В Україні упродовж тривалого часу не існувало видання бібліофільського напрямку, аналогічного до московського «Альманаха библиофила». Певною мірою брак таких видань компенсовували присвячені бібліофілії випуски загальних колекціонерських журналів і наявність української тематики в позаукраїнських виданнях. З ініціятиви Євгена Пшеничного в Дрогобичі розпочато видання нового бібліофільського альманаху, у центрі уваги авторів якого переважають саме українські сюжети. Видання виконано на зразковому поліграфічному рівні. В оформленні суперобкладинки використано один із варіянтів Нарбутового орнаменту для журналу «Мистецтво». Цей вибір не випадковий, оскільки ключовою за значенням (і найбільшою за обсягом) публікацією в книжці є «Літопис життя й творчости Георгія Нарбута», що його уклав Сергій Білокінь. Його виокремлено у спеціяльну рубрику «Akta Narbutorum», назва якої повторює назву двотомової рукописної збірки родинних документів Нарбутів, яку уклав Георгій Нарбут (щоправда, цей текст є передруком — 2010 року він вийшов у глухівському збірнику «Сіверщина в історії України», що не зазначено в книжці).

Відкриває альманах «шевченкознавчий» розділ із розвідкою Луїзи Ільницької «Скільки збереглося примірників першого видання “Кобзаря” (1840) Тараса Шевченка?» і статтею Інни Старовойтенко про дотичні до постаті або творчости Шевченка матеріяли в газеті «Рада» (1906–1908 роки).

Другий розділ «Люди і книги» є найбільш «бібліофільським». Тут вміщено статтю Сергія Білоконя про історію бібліотеки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, есей Дмитра Горбачова про українські аспекти творчости Давида Бурлюка, публікацію уривків зі щоденника Вероніки Черняхівської за 1917–1918 роки, що її підготувала Ольга Гураль, студію Галини Ковальчук про розгром Українського наукового інституту книгознавства, розвідку Надії Миронець про створення київського видавництва «Дзвін» на початку ХХ століття, нотатку Євгена Пшеничного про путівник Константинополем авторства Петра Ніщинського (1884), статтю Елеонори Соловей про прижиттєві поетичні збірки Володимира Свідзінського.

Після вже згаданого «Літопису життя й творчости Георгія Нарбута» вміщено екслібрисознавчий розділ. У ньому опубліковано розвідку Тетяни Мяскової про екслібриси, власницькі штампи й підписи на книгах із родової бібліотеки графів Хрептовичів, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені Вернадського, оглядові статті Петра Нестеренка й Гліба Юхимця про українських графіків, які працювали в жанрі екслібриса, нарис Євгена Пшеничного про книгознавчий і екслібрисознавчий доробок Якова Бердичевського і студію Юлії Рудакової про книжкові знаки на книгах відділу рідкісної книги НБУВ. У цьому розділі привертають увагу чудово дібрані ілюстрації.

У розділі «Miscellanea» представлено низку принагідних публікацій: рецензію Анатолія Гризуна на другий том праці Сергія Білоконя «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917–1941 рр.)» (2013), повідомлення Северина Ґудза про заснування Товариства бібліофілів у Львові (2015) і перші числа його внутрішнього бюлетеню, нотатку Миколи Сулими про видання Шевченкових переспівів зі «Слова о полку Ігоревім» (Чернігів, 1918), що його оформив Павло Віденко, і статтю Леоніда Тимошенка про два маловідомі дрогобицькі видання першої третини ХХ століття. Щоправда, останній текст органічніше виглядав би в розділі «Люди і книги». Завершує альманах «Антологія віршів про книгу», яку уклала Олена О’Лір. У ній представлено кількадесят творів чужоземних (від Овідія до Борхеса) і українських (від Павла Русина з Кросна до Максима Рильського та Євгена Плужника) поетів, присвячених книжці.

Альманах справляє добре враження і цілком відповідає рівневі бібліофільських видань такого штибу. Звісно, тут не завадив би академічніший формат, зокрема, супровід статтей анотаціями й дублювання змісту англійською, бо ж більшість авторів і читачів, хоч заявленою цільовою авдиторією і є колекціонери, складатимуть науковці.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії! (2)

Зображення користувача Валентина Чорній.
Валентина Чорній 18 жовтня 2017 року, 20:46

Цікаво , чи є у повідомленні про львіське товариство бібліофілів є посилання на публікації Тамари Литвин та мою, що були надруковані у збірниках ЛННБ ім. В. Стефаника. Нам повідомили , що пан Пшенийчний шукає матеріали про це товариство і йому передали наші статті а також сказали , що пан Пшеничний збирається до нас зайти і поговорити. Ми так і не дочекалися. На жаль.

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
Зображення користувача Сергій Гірік.
Сергій Гірік 19 жовтня 2017 року, 10:24

У повідомленні Северина Ґудза йдеться про сучасне Товариство бібліофілів у Львові, засноване 2015 року (Северин Ґудз є його секретарем), а не про товариство, що діяло в міжвоєнний час. Тобто там Ваші статті не використано, бо тема інша.

Можливо, пан Пшеничний брав у Вас матеріяли для Ірини Котлобулатової, статтю якої "З історії львівського бібліофільства" надруковано у "Інформаційному бюлетені Товариства бібліофілів у Львові" (2015, №1). Я, на жаль, не маю того видання й не можу перевірити.

Або, можливо, готується другий випуск цього альманаху і пан Пшеничний готує щось про міжвоєнний час для нього (бо ж цей вийшов восени 2015, два роки тому).

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Світлана Ославська ・ Червень 2016
«Чорнобильська молитва» вперше вийшла в українському перекладі Оксани Забужко ще 1998 року...
Оксана Олійник ・ Березень 2016
Число пропонує осмислити феномен скульптора Йогана Ґеорґа Пінзеля через дослідження польських і...

Розділи рецензій