Составители Валентина Мордерер, Мирон Петровский. Ах романс. Эх романс. Ох романс: Русский романс на рубеже веков

Травень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
166 переглядів

Санкт-Петербург: 2005.

До цієї збірки, перевиданої в Росії (перше видання з’явилося в Києві десять років тому), ввійшло замалим не чотири сотні текстів, відібраних із величезної кількости збірок, альбомів і пісенників кінця XIX – початку XX століття. Її упорядники Мирон Петровський і Валентина Мордерер звернулися до жанру «низького» романсу, який перебуває поза рамками високої літератури (і просто літератури) і яким традиційно нехтували критики, а слідом за ними, відповідно, і літературознавці. Тому такою доречною є тут детальна вступна стаття Мирона Петровського.

Перша і головна відмінність цього видання від раніших збірок серії «Велика бібліотека поета» в тому, що укладачі не розглядали свій матеріял як власне літературний – скажімо, не прагнули конче встановити авторство (навіть там, де це можливо) і, відповідно, подати авторський варіянт тексту. Тут предметом є романс не як авторський текст, а як текст фольклорний, що передбачає цілком інші принципи текстології та організації матеріялу. Перед нами своєрідний синхронічний зріз – «романс на зламі століть», критерієм розрізнення текстів є «характер емоційности», а засобом остаточної класифікації – вигуки: виділено три великих розділи «Ах-романси» (або салонні, міщанські), «Ех-романси» (романси табору) й «Ох-романси» (жорстокі романси).

Характерно, що перебуваючи поза межами літератури, низький романс часто перетворювався на її тло, предмет: дистанціюючись від літератури, він так чи так перебував поряд, – перед літературою – як безпосереднє джерело (У Блока чи Ахматової), після літератури – як інерція романтичних штампів, нарешті, в тому чи тому вигляді був присутнім у тексті. Таке «співіснування» – одна з тем книжки, і саме в цьому її безперечна новизна та чеснота. У примітках наведено літературні контексти романсів (не всіх, але багатьох) – від Чехова до Платонова і Катаєва, і сам собою такий матеріял, донині практично не збираний, може придатися для можливих праць із рецепції романсу.

Нарешті – і це ще одна принципова новизна наведеного у книжці матеріялу, – тексти утворюють такі собі ланцюжки, запитання-відповіді, діялоги з сюжетом тощо, що є прикметним навіть не як принцип організації матеріялу у цій книжці, але як принцип фольклорного побутування (і, власне, породження) такого штибу текстів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Книжка, яку впорядкували та прокоментували київські антропологині, дослідниці історії фольклору й...
Інна Булкіна ・ Квітень 2018
Один із головних концептів львівської історії та львівського тексту – його «мультикультурність»,...

Розділи рецензій