Сергій Єкельчик, Єкатєріна Болтунова, Єлєна Вішлєнкова.... Ab Imperio: Исследования по новой имперской истории и национализму в постсоветском пространстве. 2004, № 2

Березень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
106 переглядів

Tемою номера стала «пам’ять репресована, витіснена та втрачена» – пам’ять про події, що не ввійшли до офіційних історичних наративів і водночас досі є визначальними для формування колективних ідентичностей. Матеріяли номера аналізують реакцію суспільства на зіткнення з «незручним» минулим (наприклад, польські дебати після публікації відомої книжки Яна Ґроса «Сусіди»), боротьбу за «місця пам’яті», меморіяльну політику й процеси колективного забування в різних країнах на тлі формування та розпаду імперій і національних держав.

Серед численних досліджень, оглядів та рецензій, уміщених у числі, чимало текстів у той чи той спосіб пов’язані з актуальними проблемами української національної пам’яті, ідентичности й історичної свідомости. Зокрема, опубліковано статтю Сергія Єкельчика «Українська історична пам’ять і совєтський канон: як визначали національну спадщину України в сталінську добу», яка є переробленим розділом його позаминулорічної англомовної книжки «Сталінська імперія пам’яті». Конструюванню міту про громадянську війну та феноменові колективного забування на Уралі 1917–1922 років присвячено розвідку Іґоря Нарського. Єкатєріна Болтунова заперечує уявлення про російську пєтровську ґвардію як про носіїв цілковитого розриву з попередньою культурною традицією, а Єлєна Вішлєнкова на підставі аналізу візуальних образів і текстів Алєксандрівської доби пропонує альтернативну традиційній інтерпретацію війни 1812 року. Берт Гопе вишукано описує формування «місця пам’яті» «Кеніґсберґ/Калінінград» між 1945–1970 роками. Питанню зрадливости повернення пам’яті й історіографічних реконструкцій присвячено низку статтей: молдавський дослідник Сергей Дигол – про ментальні та політичні причини іґнорування операції «Південь» 1949 року на Придністров’ї. Український науковець Олександр Осипян звертається до теми етнічних чисток на Волині під час Другої світової війни, сучасних політичних суперечок навколо них та відображення тих подій в українській історіографії. Володимир Кравченко намагається з’ясувати, яке місце в історичній пам’яті сучасного українського суспільства посідає совєтське минуле. Дві статті присвячено події, що опинилася на узбіччі української історичної пам’яті: американський історик Джеф Манкоф оглядає процес формування пам’яті за совєтських часів та в добу української незалежности про знищення єврейського населення в Бабиному яру, а харківська дослідниця Єлєна Іванова на матеріялі творів сучасних школярів старших класів аналізує моделі конструювання колективної пам’яті про Голокост.

Архівна рубрика містить матеріяли, присвячені незвичайній долі монумента шведському маршалу Кнутсону у Виборзі, які зібрала й прокоментувала Любов Кудрявцева. В політолого-соціоетнологічній частині Стефан Берґер розмірковує над найболючішими питаннями сучасних дискусій про німецьку національну ідентичність, а Майя Надкарні й Ольга Шевченко розглядають феномен ностальгії за соціялістичним минулим і зіставляють сучасні ностальгічні практики Росії та Угорщини.

Декілька статтей номера зосереджено навколо теми різноманітних козацьких утворень степової зони Евразії. Сєрґей Маркедонов розглядає «основне питання козакознавства» – питання походження козацтва (донського) в його історичній та історіографічній еволюції. Серед іншого, Сергій Плохій у статті «“Націоналізація” українського козацтва в XVIII–XIX ст.» достежує мітологізацію козацького минулого та його роль у формуванні української національної ідентичности; совєтську та постсовєтську історіографію окремої територіальної групи козацтва – забайкальського – висвітлює Іван Башаров, а дослідник сучасних етнічних процесів на Кубані Браян Бок розглядає причини збереження та форми існування козацької ідентичности в цьому реґіоні аж до початку ХХІ століття. Завершує число Дж. Александр Огден із аналізом книжки Валєнтіна Распутіна «Сибирь, Сибирь» як альтернативного історичного наративу та втілення реґіональної сибірської ідентичности.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій