Ганс Кон, Цфаат Вайс, Яель Зерубавель.... Ab Imperio. Исследования по новой имперской истории и национализму в постсоветском пространстве. 2004, № 3

Квітень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
147 переглядів

Розвиваючи тему «Археологія пам’яті імперії та нації», редактори зібрали статті й дослідження, що стосуються проблематики історичної пам’яті у зв’язку з національною парадигмою. Однак значну частину матеріялів об’єднує вужче коло питань, зосереджене навколо проблеми національної ідентичности мусульманських народів та особливостей історичної свідомости в ісламських країнах. Отож розпочинає число публікація «Історія націоналізму на Сході: національна пам’ять та ісламська умма», що є уривком із книжки історика й авторитетного дослідника націоналізму Ганса Кона, вперше виданої ще 1929 року. Натомість концептуальний аналіз поглядів самого Кона на національне питання можна прочитати в статті сучасного ізраїльського дослідника Цфаата Вайса. Окрім того, методологічний розділ пропонує до уваги читачів вступ до книжки Яель Зерубавель про національну пам’ять в Ізраїлі: дослідниця обґрунтовує власний погляд на динаміку колективної пам’яті. В числі вміщено й інтерв’ю з Кліфордом Ґірцом, зміст якого зрозумілий із редакторської назви: «Іслам, модерність, націоналізм». У рубриці «Історія» Вадім Долґов звертається до одного аспекту ідеології князівської влади в Київській Русі; Чарлз Гальперин пише про російську історіографію Золотої Орди, що є яскравим прикладом «лакуни національної пам’яті»; Андреас Фринґс розповідає про реформу абетки в Татарстані в 1920-х роках у контексті політики культурної пам’яті; Кармен Шайде порівнює колективні та індивідуальні моделі пам’яті про «Велику Вітчизняну війну», а Георгій Касьянов здійснює спробу виявити місце голоду 1932–1933 років в українській історіографії та масовій свідомості. Рубрика «Архів», цього разу присвячена двохсотлітньому ювілеєві Казанського університету, містить анкети колишніх його випускників і викладачів, а також методологічні рефлексії щодо цих документів. У розділі «Соціологія, етнологія, політологія» Єлєна Здравомислова аналізує роль генеалогічних пошуків у історичній свідомості сучасних росіян. Наступний розділ значно розлогіший: сюди ввійшли дослідження, присвячені, здебільшого, ролі ісламу в національному та політичному житті пострадянських країн Середньої Азії, а також сучасному, насамперед російському, науковому дискурсі про іслам. Завершує число розділ наукових рецензій.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій