Павєл Тєрєшковіч, Ярослав Грицак, Боріс Корнієнко, Міхаіл Ходарковський, Скот Бейлі, Сєрґей Кан, Ольґа Мінкіна, Йоханан Петровський-Штерн, Роналд Ґриґор Суні, Віктор Шнірельман, Поліна Барскова, Ричард Вортман, Семюель Реймер, Владімір Бєрєловіч, Кетрин Раєв, Ен Раєв, Андрій Портнов, Сергій Єкельчик, Нікіта Храпунов. Ab imperio // 2009, №1

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
733 переглядів

Казань: 2009.

Редактори казанського часопису віддали належне започаткованому наприкінці минулого століття «біографічному поворотові» в історіографії, вельми актуальному в сьогочасних гуманітарних студіях. Автори міркують над засадничим питанням: що таке життя в імперії і чим воно для сучасників, конкретної людини чи груп населення, відрізняється від життя в неімперських суспільствах?
    
Судячи з кількости публікацій, найцікавішою для дослідників виявилася тема формування соціокультурних ідентичностей осіб чи груп в умовах багатокультурного імперського простору. Більшість авторів керувалося тезою, що реалізація національних проєктів створює для конкретної особи, яка в імперській ситуації зазнає впливу численних культурних та етнічних структур, можливість багатовекторного вибору своєї національної ідентичности (або ідентичностей). Чи не найпослідовніше таку думку розвиває Павєл Тєрєшковіч на прикладі біографій братів Єжи, Вацлава й Тадася Івановських, кожен із яких був активістом відповідно польського, білоруського та литовського національних рухів. Ярослав Грицак, розвиваючи ідеї, викладені у його монографії «Пророк у своїй вітчизні», інтерпретує трансформацію Івана Франка в українського національного поета.
    
В інших статтях також розглянуто долі людей, які опинялися на межі між імперією та новими націями – ікони казацького націоналізму отамана Таубе (автор – Боріс Корнієнко), військовика з Північного Кавказу Сємьона Атарщікова (Міхаіл Ходарковський), науковців Чохана Валіханова (Скот Бейлі) та Льва Штернберґа (Сєрґей Кан).
    
В розмові про багатокультурний простір імперії неминуче присутня тема єврейства. Просопографічний аналіз єврейських депутатів у Російській імперії кінця XVIII – початку XIX століття здійснила Ольґа Мінкіна, а Йоханан Петровський-Штерн зосередився на біографії одного житомирського єврея – Мошка Бланка, Лєнінового прадіда, який через свої утопічні проєкти мав серед сучасників славу хулителя єврейської культури й активного поборника русифікації.
    
Історіографічний огляд англомовних біографій Сталіна, передусім тих, що написані у руслі психоісторії, пропонує Роналд Ґриґор Суні. Розробку ориґінальних дослідницьких проблем, хоч і дещо осібно від головної теми числа, представляють Віктор Шнірельман (роль археології у політичний риториці та владній історичній політиці як чинника національної мобілізації) та Поліна Барскова (особливості дискурсивної та візуальної репрезентації блокадного тіла у Лєнінграді 1941–1944 років).
    
Особливе місце у числі відведено публікації виступів колеґ і рідних Марка Раєва, відомого американського русиста, виголошених на його панахиді 2009 року (Ричард Вортман, Семюель Реймер, Владімір Бєрєловіч, Кетрин Раєв, Ен Раєв).
    
З-поміж рецензій найперше відзначимо публікації, пов’язані з українознавством, і дописи українських авторів: відгуки Андрія Портнова на збірник «Наследие империи и будущее России», Сергія Єкельчика на книжку Марка фон Гаґена про Україну в Першій світовій війні, Нікіти Храпунова на словник Генрика Янковського про ойконіми Криму (дивує лише посилання в науковому тексті на Олеся Бузину); але також варта уваги розмова про книжки, присвячені актуальним нині методологічним напрямам: візуальній історії (англомовний збірник «Зображуючи Росію») та квір-студіям (переклад монографії Дана Гілі «Гомосексуальне бажання в революційній Росії»).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій