Еліс Конклін, Анна Куксгаузен, Маріна Лоскутова.. . Ab imperio, 2009, № 3

Вересень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
72 переглядів

Число присвячено вельми цікавій темі – наукам про людину в імперії. Редактори вбачають особливість гуманітарних і соціяльних наук в імперській ситуації у тому, що попри своє покликання модернізувати, уніфікувати та раціоналізувати соціяльне середовище вони все ж не здатні були подолати імперську гетерогенність та нерівномірність, а тому лише перегруповували це розмаїття на інакших засадах.

Як на мене, найближче до заявленої теми виявилися статті Еліс Конклін про формування у міжвоєнній Франції культурно орієнтованої етнології у протистоянні з панівною тоді біологічно центрованою антропологією, зокрема про вплив колоніяльної адміністрації й прагматичних потреб колоніяльного управління на це протистояння; Анни Куксгаузен про феномен активности чоловіків-експертів, представників просвітницького секулярного світогляду в Росії XVIII століття, що давали раціональні поради жінкам щодо материнства, сфери традиційної та інертної до новацій; Маріни Лоскутової про самоорганізаційні принципи фахової діяльности спільноти науковців у російській провінції другої половини XIX – початку XX століття; Єлєни Вішлєнкової, також про наукову діяльність у провінції – про вплив західної наукової думки, емпіричного досвіду, владних розпоряджень та імперських інтересів на процес продукування знання в Казанському університеті першої половини XIX століття (статтю супроводжує публікація добірки документів).

Цікавими є культурологічні статті Ірини Шевеленко (уявлення російського модернізму про імперію та націю) та Єлєни Барабан (троп сім’ї у сталінському кіні про війну). Друга стаття видається особливо цікавою, бо в центрі уваги авторки фільм Марка Донського «Нескорені», створений 1945 року на Київській кіностудії. Фільм, присвячений подіям у воєнному Києві, унікальний тим, що у ньому присутні сюжети, практично вилучені з подальшого совєтського дискурсу про війну: Голокост і доля радянських військовополонених. Як доводить Барабан, марґіналізацію цих тем зумовила їх невідповідність патосові героїчного опору ворогові. Аналіз фільму також засвідчує тенденцію витіснення національного/етнічного/реґіонального (у цьому випадку українського) досвіду 84tвійни на користь уніфікованого совєтського/російського.

Українську тематику продовжує стаття Сергія Жука про споживання книжкової продукції та читацькі практики в Дніпропетровську брєжнєвської епохи. Автор обстоює тезу про вестернізацію культурних смаків і споживацьких практик совєтської молоді, зокрема й молодих комуністичних активістів, що зумовило формування альтернативних культурних ідентичностей, які не вкладатися в офіційно прийнятий канон. Російськомовність західних, таких привабливих для молоді, новинок була одним із чинників, що сприяли русифікації, у цьому випадку цілком свідомій та добровільній. Як на мене, дослідник не зовсім правомірно сполучає такі явища, як західна перекладна література (переважно класика XIX століття), що посідала хоча й другорядні, але офіційно визнані позиції в шкільній освіті, та західні поп- і рок-музика й мода, що існували лише в неофіційному напівлеґальному культурному просторі, – проте це не применшує вартісности його статті, гідної уваги та подальшої дискусії.

Окремий блок складає обговорення вельми скандальної події – створення у 2009 році державної комісії для «протидії спробам фальшувати історію на шкоду інтересам Росії». Автори статтей (Ізабель де Кеґель, Павєл Полян, Анджей Новак, Георгій Касьянов, Васіліюс Сафроновас, Томас Шерлок), даючи оцінку діям російських урядовців, розглядають їх у ширшому контексті політики історичної пам’яті в Центрально-Східній Европі.

Кілька українських сюжетів, пов’язаних передусім (але не винятково) із Другою світовою війною, представлено у відділі рецензій: Сергія Єкельчика на тринадцятий випуск «України Модерної», Вікторії Суковатої на книжку Карела Беркофа «Жнива відчаю», Олександра Андрощука – на працю Пітера Роджерса про політику ідентичности в сучасній Україні.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Єгор Брайлян ・ Жовтень 2017
Книжку німецьких фахівців із глобальної історії та феномена колоніялізму Яна Янсена (Німецький...
Максим Карповець ・ Червень 2017
Число присвячено розмаїтим вимірам солідарности: від ґендерних проблем до субкультури футбольних...

Розділи рецензій