Дарима Амоґолонова, Татьяна Скриннікова, Ґаель Лаказ.... Ab Imperio. 2005, №4

Травень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
138 переглядів

Останнє в 2005 році число «Ab Imperio» підсумовує річну тему «Мови самоопису імперії та багатонаціональної держави» і водночас п’ять років існування самого часопису. За цей час редактори встигли переглянути концептуальні засади свого видання і визнали потребу замінити жорсткий концепт імперії на гнучке та багаторівневе поняття «імперська ситуація». Саме характеристиці цього поняття і присвячено редакційну передмову.

Методологічну частину становлять інтерв’ю з істориками Карлом Браном, Карен Баркі та Марком фон Гаґеном, які кілька років тому вперше опублікували збірники постімперських студій; епістолярний діялог Маріни Моґільнер із французьким науковцем Алєном; стаття Сільві Тено про історію правового інституту «надзвичайного стану» у Франції.

На форумі «Імперська спадщина як ресурс націєтворення: випадок Чинґісхана», матеріяли якого вміщено в номері, фахівці з різних країн – Дарима Амоґолонова, Татьяна Скриннікова, Ґаель Лаказ, Станіслав Уґдижеков і Кристофер Каплонскі – міркували про використання образу Чинґісхана та його імперії в побудові різних проєктів колективної ідентичности.

Сєрґей Ушакін розглядає два підходи до осмислення сучасного стану та історії «російського етносу» – «етнотравматологію» та «етновіталістику».

В рамках дослідження про націєбудування та етнологію в сучасному Узбекистані Марлен Ларюель і Сєрґей Абазін з’ясовують роль етнології в політиці національного будівництва, Маріан Камп розглядає структуралістський арґумент щодо консолідації узбецької ідентичности, Адиб Халід оглядає теорії та політику середньоазійських ідентичностей, єдиний серед узбецьких етнологів представник конструктивістського напрямку Алішер Ільхамов пише про мітотворення в пострадянській етнографії, Марлєн Ларюель розглядає «етногенез» узбеків як елемент совєтської науки.

В’ячеслав Морозов звертається до проблеми інтерпретації суб’єктности в сучасній російській політиці, а Майкл Ґоргем аналізує мову президента Путіна.

Крім того, часопис уміщує звичну розлогу бібліографічно-рецензійну рубрику та інформацію про освітнє партнерство між Казанським державним університетом та університетом Ратґерс (США).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій