Ілья Ґерасімов, Сєрґей Ґлєбов, Алєксандр Каплуновський.... Ab Imperio. 2005, № 1

Серпень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
161 переглядів

У першому цьогорічному числі «Ab Imperio» розпочав нову річну тему: «Мови самоописування імперії та багатонаціональної держави» – і водночас підбиває своєрідний підсумок своєї власної п’ятирічної історії. Отож у редакційній передмові йдеться про еволюцію проекту «Ab Imperio» від початкових спроб перенести здобутки західної академічної дисципліни «National Studies» на матеріял російської/радянської історії до пошуків нових, придатніших і продуктивніших підходів. Сьогодні, намагаючись визначити поле дослідження нової імперської історії, редактори (Ілья Ґерасімов, Сєрґей Ґлєбов, Алєксандр Каплуновський, Маріна Моґільнер та Алєксандр Сємьонов) трактують модель національної держави радше як об’єкт для порівняння та виявлення власне імперської специфіки. Одним з аспектів, де ця специфіка виявляється найвиразніше, є, на їхню думку, широко трактовані мови самоописування, які поряд із законотворчою діяльністю, політичним та художнім дискурсом охоплюють також практики соціяльної самоорганізації та взаємодії, ритуали та жести. Проте одне з задекларованих у передмові завдань цього числа – експлікація лінґвістичного повороту на імперські студії – залишається, здебільшого, незреалізованим; натомість статті методологічного блоку зосереджено навколо дефініції імперії. Зокрема, цій темі присвячено англійський переклад вступу до минулорічного збірника матеріялів «Ab Imperio» про нову імперську історію під назвою «В пошуках нової імперської історії», а також ґрунтовний огляд Домініка Лівена, який порівнює за різними параметрами імперії минулого і намагається дати відповідь на питання, яка держава сьогодення найбільше наближається до імперської моделі. Репліки Алєксандра Камєнського, Алана Скеда та Ричарда Чу звертаються до методології імперських досліджень, але два останні автори також зачіпають сучасну політику США у зв’язку з проблемою імперіялізму. Натомість про імперію як, насамперед, аналітичну категорію йдеться в інтерв’ю з одним із провідних західних істориків імперії Ентоні Паґденом, який пов’язує історію концепту імперії з розвитком концепцій суверенітету.

Історичну рубрику часопису цього разу надано не для ориґінальних дослідженнь, а для дискусії навколо нової книжки Юрія Сльозкіна «The Jewish Century», котра, з погляду редакційного колективу, являє собою ідеальну «історіографічну подію» як спроба віднайти спосіб взаємного перекладу домодерних і модерних категорій за допомогою певних метаісторичних тропів. Сама книжка, однак, спричинила численні критичні голоси, що відображено в опублікованих матеріялах дискусії за участю Маріни Моґільнер, Юджина Аврутина, Девіда Шніра, Алєксандра Еткінда, Натана Меїра та Джона Кліра. Юрієві Сльозкіну тут-таки надано змогу відповісти кожному опонентові.

В архівній рубриці опубліковано англомовну статтю Йоханана Петровського-Штерна «Створення неймовірної ідентичности», присвячену життю й творчості Григорія Борисовича Кернера – представника єврейської сільськогосподарської буржуазії, який став українським поетом під псевдонімом «Грицько Кернеренко». На думку автора, випадок Кернеренка, хоча й цілковито нетиповий, є дуже показовим як спроба інтеґрації представника однієї підкореної культури до іншої, на противагу до незліченних випадків інтеґрації осіб зі схожого соціяльного та етнічного середовища до панівної та привілейованої імперської культури. Статтю супроводжує публікація кількох поезій та листів самого Кернеренка.

Рубрика «Соціологія, етнологія, політологія» містить дві розвідки про мовну ситуацію пострадянської Росії: Дмітрій Ґорєнбурґ пише про політику Татарстану з поширення татарської мови в порівняльній перспективі (зокрема, залучаючи приклад Каталонії та Країни басків) і висловлює дуже стримані прогнози щодо успішности урядових зусиль у цьому напрямку; натомість Джоан Шевальє висвітлює проблематику існування державної мови, аналізуючи сучасне мовне законодавство в Російській Федерації в контексті федеральної мовної політики, починаючи з 1990 року. В рубриці «Новітні мітології» Жанна Корміна виявляє симптоми колективної травми в народних піснях Великої Вітчизняної війни, використовуючи архівні та приватні записи, листи й альбоми.

У цьому числі часопису подано також стислу інформацію про міжнародну освітню ініціятиву «Ab Imperio», результатом якої стало партнерство Казанського державного університету та університету Ратґерс (США). Надзвичайно розлогий розділ рецензій (який містить понад півтора десятки відгуків на ще більшу кількість публікацій з історії та супільствознавства СРСР і пострадянського простору) цього разу не завершує число, оскільки після нього вміщено покажчик матеріялів, опублікованих на сторінках «Ab Imperio» за всі попередні п’ять років його існування.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій