Михайло Слабошпицький. 25 поетів української діаспори

Червень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
229 переглядів

Київ: Видавництво «Ярославів Вал», 2006.

Розрахована, як каже анотація, на вчителів, студентів і «всіх шанувальників українського слова» книжка побудована за звичайним принципом підручників-антологій: інформація про автора та добірка його творів. Проте замість сухих біографічних довідок вона містить яскраві есеї, легкі за стилем і водночас інформативно насичені. Вміло використовуючи цікаві біографічні деталі (коштом яких завжди заощаджують місце автори підручників), Слабошпицький «олюднює» персонажів навчальних програм, і завдяки цьому його розрахунок на «всіх шанувальників» можна вважати цілком виправданим: такі «біографічні нариси» читають і без тиску обставин.

Слабошпицький часто наводить цитати зі спогадів про поетів, не обходить увагою взаємини героїв своїх есеїв, і з дрібних деталей мозаїчно витворюється контекст, завдяки якому читач має змогу бачити в літературних постатях цікаві особистості, а не збронзовілі погруддя іконостасу національної культури.

Об’єктами уваги стали і «мученики» шкільної програми, як-от Ольжич, Маланюк, Теліга, і менш відомі поети, як Лиман, Мазуренко, Зуєвський. Автор відверто заявляє про суб’єктивність добору: це поcтаті, які видаються йому найцікавішими в діяспорі. Втім, така суб’єктивність цілком виправдана, адже вона є умовою «живого», читкого тексту.

На жаль, сформований радянською культурною традицією читач далеко не завжди готовий сприймати українську літературу поза радянським каноном; не можна випускати з уваги й задавнені стереотипи, серед яких і упереджене ставлення до діяспори, і те, що українська література в багатьох реґіонах України фізично малодоступна. І попри те, що «просвітницькі» інтенції нині неминуче стають об’єктом іронії, – часто цілком підставової, бо засоби можуть компрометувати мету, – українська культура мусить для нормального розвитку шукати шляхів до ширших читацьких кіл. Тому і сам принцип антології, і спосіб подання інформації, і стиль, що його вибрав автор, видаються дуже доречними.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Вірші Мандрик-Куйбіди, що складають основний матеріял книжки, лише підтверджують: ця постать має...
Володимир Шелухін ・ Листопад 2016
Велика за обсягом книжка добре знаного в Україні та за кордоном культуролога, літературознавця й...

Розділи рецензій