Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей
Олександр Боронь
Київ: Критика, 2017.

У монографії розглянуто художню специфіку Шевченкових повістей, їхню проблематику та поетику загалом і кожного з дев’яти творів як автономної цілости зокрема, окреслено генезу повістей, розвиток у них традицій двомовної української прози 1830–1840-х років, параметри взаємодії з творчістю Г. Квітки (Основ’яненка), Є. Гребінки, П. Куліша. Автор аналізує зовнішні та внутрішні контакти Шевченка з російською словесністю першої половини ХІХ століття, засвоєння і заперечення в його прозовому доробку творчого досвіду західноевропейських письменників, витлумачує семантику наявних у повістях численних інтертекстуальних відсилань, приділяючи увагу і типологічним відповідностям. 

Дослідження, яке становить першу спробу багатоаспектного осмислення Шевченкової художньої прози в европейському літературному контексті, адресовано як шевченкознавчій спільноті та фахівцям із історії модерного письменства Европи, так і ширшій академічній авдиторії науковців-гуманітарів, університетської професури і студентства, а також усім читачам, які цікавляться новочасною українською культурою.

Редакційну анотацію на монографію можна прочитати тут

Інтерв'ю з автором можна прочитати тут

 

Мова: 
Українська
Додаткова інформація: 

Видання здійснено в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету, Наукового товариства ім. Шевченка в Америці та Інституту джерелознавства НТШ-А і за сприяння Фонду Бориса Ложкіна (Україна)

Олександр Боронь. Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей. [Монографія]. – Київ: Критика, [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Інститут джерелознавства НТШ-А; Інститут Критики; Український науковий інститут Гарвардського  університету]. – 496 с. ISBN 978-966-8978-94-4 

Наявне

Жанрові розділи