Друкувати
Вівторок, Листопад 20, 2018 - 23:25

W kręgu integralnego nacjonalizmu. Czynny nacjonalizm Dmytra Doncowa na tle myśli nowoczesnych Romana Dmowskiego Studium porównawcze

Березень 2016

Зіставляючи націоналізми двох сусідніх народів, Роман Висоцький приділяє більшу увагу українському інтеґральному націоналізмові, для якого польський є тлом. Такий задум дослідження зумовлено, зокрема, спостереженням впливу, який польська національна ідея мала в Центрально-Східній Европі. Це дає змогу говорити про своєрідний «випадок Польщі» в европейських націєтворчих процесах. Автор посилається на концепції Дмитра Донцова і Романа Дмовського. Вибір ідеологів доволі очевидний, однак Висоцький подає додаткові обґрунтування: вони є символічними постатями націоналістичних рухів; їх визнано творцями цілісних концепцій нації; вони залишили по собі значний публіцистичний доробок, присвячений націоналізму. Висоцький уточнює, що коли йдеться про польський націоналізм, то поряд із Дмовським цим критеріям відповідають також Ян Людвік Поплавський і Зиґмунт Баліцький. Проте в суспільній свідомості саме Дмовського найчастіше визнають головним мислителем і організатором націоналістичного руху.

Дослідження складається з одинадцяти розділів, присвячених питанням, які дають змогу співвіднести націоналістичні ідеї Донцова і Дмовського. Автор починає з біографічної розвідки, демонструючи спільне і відмінне в житті творців інтеґрального націоналізму. Дмовський і Донцов народилися на різних околицях однієї імперії; виховувалися в багатокультурних спільнотах; походили з міщанства і в ранньому віці пережили трагічну смерть найближчих людей. Водночас Висоцький вказує на контрасти в біографіях Донцова і Дмовського, помітні у здобуванні університетської освіти і початках політичної активности. Далі автор розглядає найважливіші ідеологічні конструкти, що їх витворили ідеологи націоналізму: критика демократії та лібералізму, конструювання нації, пошук фундаменту національної інтеґральности, питання, що стосуються національних меншин. Подано і реконструкцію поглядів Донцова на Польщу, а Дмовського — на Україну й українців.

Донцов і Дмовський належали до різних народів і ґенерацій розвитку націоналізму. Початки їхніх концепцій відділяє одна від одної майже тридцять років. Це часто впливає на сучасну оцінку ідеологій мислителів і на спроби співвіднесення їх з іншими радикальними ідеологічними течіями початку XX століття. Як висновує Висоцький, часто не помічають, що «чинний націоналізм» Донцова і «сучасна думка» Дмовського мають подібні онтологічні підвалини: політичне буття сприймається як «рух», а «волю» (у випадку Донцова) чи «інстинкт» (у випадку Дмовського) визначають його причини. У сфері ідеології за найвищу цінність вони сприймали абсолютизовану, органічну й інтеґровану націю, яка існує завдяки ідеям солідаризму та еґоїзму. Проте не варто абсолютизувати ці подібності, адже слід враховувати, що характер пропаґованих націоналістичних візій узалежнено від внутрішньої структури спільноти, її політичного, економічного і культурного життя.

Друкувати