Друкувати
Понеділок, Травень 27, 2019 - 08:50

Універсум: Журнал політології, футурології, економіки, науки та культури, 2001, ч. 1–2

Жовтень 2018

Головну тему січнево-лютневого числа львівського часопису «Універсум», яке готувалося в час найбільшого протистояння демократичної опозиції та влади, вичерпно формулює заголовок статті Юрія Саєнка «Україна: моделі виживання та проблеми вибору». Автор уважає, що «головна біда України не в глибокій економічній кризі, а в духовно-вольовому гальмі: ніяк не вирішимо, на якому ціннісно-нормативному базисі будувати державу і суспільство, тобто якої стабільності будемо прагнути». Водночас для дописувачів часопису важить, що нинішні випробовання відбуваються на тлі зламу століть і тисячоліть, який «є фантом, але такий фантом, що відчутно впливає на дійсність» (Іван Дзюба: «Злам тисячоліть: фантом чи реальність?»). Михайло Павловський моделює стратегічні шляхи економічного розвитку нашого суспільства, а Осип Мороз формулює «завдання українства» стосовно «побудови модерної нації».

Низку матеріалів присвячено безпосередньо тим чи тим аспектам «кучмаґейту»: окрім розлогого інтерв’ю з колишнім керівником військової розвідки, а нині заступником міністра з надзвичайних ситуацій Олександром Скипальським, який закидає Євгенові Марчукові участь у багатьох політичних «завихреннях» сьогодення й закликає створити спеціальну комісію для розслідування генералових діянь, журнал друкує звіт місії міжнародної організації журналістів «Репортери без кордонів» про обставини викрадення та вбивства Георгія Гонгадзе й утиски ЗМІ в Україні, а також подає численні відкриті листи української громадськості.

Володимир Прядко аналізує образ українця в польських медіях: «Злочинець з молотком у руках», а знаний публіцист іще перебудовчої пори Геннадій Лисичкін у статті, передрукованій із московської «Литературной газеты», діагностує, що «Росію виснажує імперський вірус» – саме тоді, коли на порозі тисячоліття вона переживає «черговий етап пошуку своєї ідентичності». Либонь, за таких обставин імперській сусідці, на відміну від України, вже не йдеться ані про «моделі виживання», ані про «проблему вибору».

Друкувати