Друкувати
Четвер, Травень 23, 2019 - 04:26

Улюблені англійські вірші та навколо них

Жовтень 2017

Видавництво «Факт» випустило в серії «Текст плюс контекст» першу (!) за всю історію української літератури антологію англійської поезії в українських перекладах. Отже, після десятків перекладних поетичних антологій національних літератур різного калібру – від французької та німецької до літератур «народів СРСР» – український читач нарешті отримав книжку, що репрезентує здобутки однієї з найдавніших і найбагатших національних поетичних традицій Европи. Ініціятором видання та його одноосібним упорядником і перекладачем став Максим Стріха: тут зібрано його переклади, що друкувалися в різних виданнях (головно у «Всесвіті») протягом двох останніх десятиріч, і вперше вміщено низку досі не публікованих тлумачень, зокрема «Трагічної історії доктора Фавста» Марло, Колриджевої «Повісти про Старого Мореплавця» та «Балади Рединзької в’язниці» Оскара Вайлда.

Антологія Стріхи – виразно авторська (що наголошено вже в її назві), тож не дивуймося, не натрапивши в ній на хрестоматійні імена Шекспіра, Байрона, Кітса або Тенісона, і побачивши натомість твори кількох письменників, чиє місце в історії англійської поезії є доволі скромним, як-от Стивенсона або Вайлда. Помітна і певна часова диспропорція: Відродження представлено самим Марло, повністю випало майже ціле XVII і XVIII сторіччя – від Джона Дона до Блейка, натомість ширше репрезентовано романтиків (Вордсворт і Колридж), а надто вікторіянців і поетів XX століття (окрім названих – Свінберн, Кіплінґ, Лоренс, Еліот, Єйтс, Оден, Ларкін та інші). Спірним виглядає і включення до антології англійської (а не британської) поезії творів ірландця Єйтса, шотландця М’юїра, валійця Роналда Стюарта Томаса, хоча упорядник і застеріг про це у передмові.

«Контекст» книжки складають довші або коротші сильветки кожного поета, котрі здебільшого належать перу упорядника, а також кілька есеїв Стивенсона та Еліота в його ж таки перекладі.

Друкувати