Друкувати
Неділя, Травень 26, 2019 - 22:02

Україна. Наука і культура. Випуск 30

Жовтень 2018

Колишній щорічник, а тепер, здається, дворічник чи, можливо, «нереґулярник» «Україна. Наука і культура» всупереч очевидним фінансовим, а отже й усяким іншим труднощам намагається все ж таки зберегти статус авторитетного культурологічного видання. Певний брак актуальних поточних матеріалів він компенсує цікавими історичними та археографічними розвідками – саме тут, нагадаємо, в кількох випусках уперше побачили світ спогади Надії Суровцової – один із найяскравіших творів української мемуаристики.

В новому, тридцятому випуску збірника увагу привертають передусім «ретроспективні» матеріали Ярослава Дашкевича «Михайло Грушевський – історик народницького чи державницького напряму?», Мирослави Гнатюк «Українсько-білоруська рапсодія» (листування Івана Сенченка та Уладзіміра Дубовки), Галини Сварник «Євген Маланюк періоду “Стилета і Стилоса”», Лесі Матвєєвої «Доля академіка Перетца», Ярослави Собко «Катерина з роду Чайковських», Сергія Білоконя «З розповідей у патріарших покоях», Івана Коваленка «Спогад про отця Василя Романюка». Лариса Мірошниченко публікує фраґмент спогадів письменниці Олександри Судовщикової, більше знаної під псевдонімом Грицько Григоренко, та власну статтю про неї. Нарис Михайла Грушевського «Подорож на Ай-Петрі» супроводжує стаття Альбіни Шацької «Він хотів стати письменником». Публікуються (з післямовою Ярослава Дашкевича) листи Євгена Маланюка до Дмитра Донцова, власноручний життєпис видатного українського математика Миколи Чайковського.

Заслуговують на увагу також статті Валерія Шевчука «Гнат Максимович та його “Ода на перший день травня 1761 року”», Юрія Карпенка «Гоголівська Росія: збірник “Миргород”», Наталі Околітенко – про Івана Сошенка, Ярослава Корибута «Українські історичні традиції: нація і держава», Галини Ситої «Мозаїка Вороного» (про славетного українського математика»), Клима Чурюмова «З’ява трьох несподіваних комет напередодні 2000 року», інтерв’ю з археологом Сергієм Скорим «Чи треба розкопувати кургани?» та з не менш знаним українським біологом Дмитром Гродзінським «Ми були близькі до розв’язання проблеми продовження життя».

Друкувати