Друкувати
Четвер, Травень 23, 2019 - 00:04

Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського

Листопад 2016

Дослідження історії Центральної та Південно-Східної Европи періоду пізнього феодалізму неможливе без пильної уваги до Великого князівства Литовського – однієї з найбільших держав реґіону. Набуваючи поширення в сучасній українській історіографії, литуаністичний напрям, проте, так і не вийшов за межі монографічних досліджень і спеціяльних статтей, розпорошених по всіляких наукових збірниках і часописах. Науковці з відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України вирішили започаткувати окреме академічне видання, присвячене дослідженню та публікуванню матеріялів з історії Великого князівства Литовського.

Тематика рубрик часопису свідчить про його концепцію: зорієнтованість передусім на класичні студії з політики, права та соціяльно-економічних відносин, історіографію, а також рецензування новітніх праць із литуаністики. Поза тим, у передмові до видання заявлено про українознавчий характер досліджень, а також пріоритет у публікуванні як окремих документів, так і корпусу архівних джерел. Водночас важливими для часопису є й матеріяли, що висвітлюють різні аспекти історії Великого князівства Литовського, зокрема й тих реґіонів, які не є частиною сучасної України, а це, своєю чергою, сприятиме розвитку компаративістських студій.

Тематика статтей рубрики «Політика та право» дає уявлення про сучасний науковий стан розвитку політико-правознавчих студій країн, чиї землі входили до складу князівства. Зокрема, автори дискутують про трактування «судових околиць» у громадському судочинстві на українських землях Великого князівства Литовського (Андрій Гурбик), дотримання та використання інституту «старини» у достатутовий період на прикладі земської служби (Дмитро Ващук), генезу формування адміністративно-територіяльних одиниць у князівстві після реформ 1565–1566 років (Олег Дзярнович), особливості реалізації норм заставного права у перші роки функціонування Другого Литовського статуту (Лірія Степонавічене), боротьбу за прикордонні території під час московсько-польсько-литовських воєн початку XVI століття (Олександр Малов), позицію українського уряду щодо видачі Московському царству самозванця Тимофія Анкудінова (Пері Морин), а також генезу литовсько-українських відносин середини XVII століття (Валерій Степанков, Володимир Газін).

Соціяльно-економічну проблематику представлено статтями про політику земельних надань Яґелонів другої половини XV століття (Андрій Блануца), становлення політичних та економічних центрів на українських землях Великого князівства Литовського (Микола Петров), функціонування митної системи класичної доби (Лариса Жеребцова), розвиток торгівлі, зокрема експорту товарів із Волині у XVI – на початку XVII століття (Владислав Берковський). Олег Дячок подав історіографічний огляд вивчення права Великого князівства Литовського та українських земель у його складі в сучасних українських юридичних виданнях, а Наталія Юсова проаналізувала погляди відомого українського історика Мирона Кордуби на етнотворчі процеси, що відбувалися на українських теренах у період їх підпорядкування Великому князівству Литовському.

Наприкінці вміщено рецензії на нові видання з литуаністичної проблематики.

Друкувати