Друкувати
Вівторок, Листопад 13, 2018 - 00:05

Сучасність, 1999, 1–6

Травень 2018

Ось уже восьмий рік «репатрійована» з Нью-Йорку «Сучасність» залишається найкращим українським літературно-мистецьким і суспільно-політичним часописом.

За перше півріччя цього року «Сучасність» опублікувала повісті Галини Пагутяк «Спалене листя», Василя Шкляра «Ключ», Павла Васяновича «Телеграма», другу частину спогадів Ірини Жиленко «Homo feriens», фраґмент роману Ярослава Павлюка «Кирило Розум», цікаву прозу Андрія Малащука «Атентат на Герострата» (жанрово означену як «рецензія на ненаписаний роман»), нові вірші Наталки Білоцерківець, Івана Малковича, Василя Герасим’юка, Анатолія Дністрового, Віктора Неборака, Андрія Бондаря, Анатолія Кичинського, Василя Махна, Бориса Щавурського, добірку іспаномовних поетів у перекладах Ігоря Качуровського.

Публіцистика представлена статтями Івана Дзюби «Старі страхи і нові загрози» (про українсько-російські взаємини), Олеся Донія «Покоління оксамитової революції», Марії Кармазіної «Ідея федералізму: сподівання і реалії кінця XIX – початку ХХ століггя» (ч.1); Юрія Бадзя «Україна і Малоросія – співіснування неможливе», Максима Стріхи «Політик в Україні», Андрія Портнова «До питання національної приналежности та самосвідомости історичних діячів української минувшини» (ч.2); Тетяни Метельової «Топологія політичного простору України-98», Миколи Жулинського «Який дефіцит загрозливіший: енергоносіїв чи духовної енергії?», Володимира Грабовського «Імперія: погляд збоку» (ч.3); Сергія Грабовського «Політична ситуація в Україні: спроба концептуального прогнозу», Максима Розумного «Покоління національної контрреволюції», Станіслава Кульчицького «Українські націоналісти в червоно-коричневій Європі», Мар’яни Лендьєл «Друга світова війна і українська етнічна група в США», Івана Дзюби «Доля мови – доля народу», Ігоря Лосева «Українське питання і російська національна самоідентифікація» (ч.4); та його ж «Україна в контексті російського неослов’янофільства», Віктора Каспрука «Україна в пошуку втраченого майбутнього», Ірини Грабовської «Чи корисно українцям ходити по лезу бритви?», Олександра Майбороди «Російський націоналізм в Україні, 1991–1998», Олександра Чунаєва «Міська демократія та правовий статус Києва як столиці України» (ч.3).

На особливу увагу заслуговує добірка матеріалів, присвячених 30-літтю листа протесту проти політичних переслідувань в Україні (ч.1), листи Василя Симоненка до Івана Світличного та інші «причинки» до біографії поета (ч.2), спогади Івана Дзюби про закарпатського художника Федора Манайла (ч.3), листи Олександра Довженка до Олени Чернової з коментарями Романа Корогодського (чч. 1–2) та стаття музикознавця Олени Зінькевич «Невідомі шістдесяті» (своєрідне продовження її попереднього нарису «50 років тому...» в «Сучасності» ч.5, 1998, що скандалізував впливових соцреалістичних бонз та їхніх прибічиків).

З літературно-критичними та культурологічними статтями виступають Людмила Тарнашинська (про Євгена Сверстюка), Павло Михед («Слов’янське відродження і формування нової парадигми української культури», ч.1), Катерина Ботанова «Дискурс телереклами» (ч.2), Богдан Харахаш («Культурно-цивілізаційна дискретність: філософія, геополітика, етноконфліктологія»), Ніла Зборовська («Естетичне вбивство жінки»), Богдан Ажнюк («Національна ідентичність і мова в українській діаспорі»), Леонід Марченко («Херсонес: українські Помпеї», ч.3), Олександр Федорук («“Герметичність” українського мистецтва»), Данило Струк («Відзискання “Лиса Микити”», ч.4), Марко Павлишин (про літературознавця Юрія Луцького), Григорій Логвин («Монументальне мистецтво України-Руси, друга пол. XI – перша пол. XII ст.»), Стефанія Українець («Етимологія серця в українській філософічній думці») та Валентина Фесенко («Християнські мотиви та біблійні архетипи в романах Жоржа Бенаноса», ч.5).

Бібліографія представлена розвідкою Марти Тарнавської «Українське літературознавство на сторінках англомовних університетських журналів» (ч.4) та рецензіями Лідії Таран, Володимира Рички, Марії Култаєвої, Анни Чумаченко та Ярослава Радевича-Винницького на книжки Ярослава Ісаєвича («Україна давня і нова»), П.Саса («Політична культура українського суспільства, кінець XVI перша пол. XVII ст.») та Л.Нагорної («Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії»), С.Клепко («Інтеґративна освіта і поліморфізм знання»), дві антології модерної української драми, впорядковані Ларисою Онишкевич, та мемуарну книжку Мартена Феллера про українсько-єврейські взаємини (чч. 4–5).

Часопис також друкує в кожному числі статті про мистецтво (з кольоровими ілюстраціями), листи до редакції, культурно-мистецьку хроніку, інші матеріали.

Друкувати