Друкувати
Понеділок, Листопад 19, 2018 - 19:12

Східно-Західна вулиця: повернення до Львова

Квітень 2018

Чи можуть переконання однієї людини змінити стару систему і запровадити новий порядок? А двох? Книжка британського юриста (за фахом) та письменника (за покликанням) Філіпа Сендса стверджує, що так. Це чотири історії про людські долі у неспокійні часи ХХ століття.

«Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова» («East West Street: On the Origins of “Genocide” and “Crimes Against Humanity”») – це, як наголошує автор, історія про чотирьох чоловіків, два злочини і одне місто. Що і чому їх об’єднує? На початку видання письменник, добираючи формулювання, пояснює, до чого тут Львів/Лемберґ, і знайомить із головними персонажами цієї розповіді: юристами Гершем Ляутерпахтом, Гансом Франком, Рафалом Лемкіним та Леоном Бухгольцом.

Про перших трьох читач легко знайде інформацію в мережі; про четвертого – авторового дідуся по матері – дізнається зі сторінок книжки. Cаме його постать є відправною у підготуванні кропіткого дослідження, що згодом переросте у розлогу розповідь про виникнення термінів сучасного міжнародного права – злочини проти людяности й геноцид – та роль особистости в історії. Чотири основні сюжетні (фактично паралельні) лінії сплітаються у Львові і знову розходяться в різних напрямках. Щоправда, не всі. Троє героїв знову перетнуться під час суду над нацистами по завершенні Другої світової війни.

Розділи про життя юристів чергуються із частинами, в яких автор досліджує історію власної родини. Текст рясніє цитатами та посиланнями (на Йозефа Рота, Йозефа Вітліна, Штефана Цвайґа та інших), автор працює з архівами, зокрема родинними, спогадами та документальними свідченнями тих часів. Разом із оповідачем читач подорожує містами та країнами, де на нього чекають нові деталі пазла: навчання Ляутерпахта та Лемкіна на юридичному факультеті Львівського університету, життя авторового дідуся Леона у Львові, Відні та Парижі, колекція картин Ганса Франка у Вавельському замку і «зала 600» Нюрнберзького трибуналу.

Сендс докладно описує кожну особистість (місце народження, родина, зв’язок зі Львовом), окремо зосереджуючись на характері як сплетінні культурних та національних ідентичностей. Розповідь подекуди деталізовано настільки, що, здається, за книжкою можна вивчати історичну топоніміку. Книжку проілюстровано не лише чорно-білими світлинами її героїв, а й тодішніми і теперішніми мапами Центральної Европи та Львова. Втім, не варто залишати поза увагою окремі фактологічні помилки у тексті. Наприклад, розповідаючи про Лемкіна та судові процеси, за якими той стежив, автор чомусь називає Симона Петлюру очільником ЗУНР.

Це історична книжка про епоху та її мешканців, проте фахівці з різних галузей знайдуть у ній чимало цікавого. Правники – особисті історії знаних юристів-міжнародників, історичні свідчення про формування норм міжнародного права, принципи «правотворення» в гітлерівській Німеччині, виникнення Міжнародного кримінального суду, Нюрнберґ як початок міжнародного права і правозахисного руху, львівську школу права і навіть те, як знаки пунктуації впливають на юриспруденцію. Історики – описи багатонаціонального і транскультурного середовища та суспільних тенденцій, що панували в тодішній Европі й, зокрема, Львові. Дослідники міської історії – досвід життя у низці міст, від Львова й Жовкви до Треблінки, Відня та Парижа. Психологи – темперамент, стилі поведінки та риси характеру героїв у приватному і професійному житті.

Книжка є добірним детективом, у якому розповідь розвивається одразу в декількох площинах: особистій, сімейній та світовій. Це також добрий приклад кропіткого дослідження міської та особистої історії, феномена історичної пам’яті. Саме так, простою мовою, без канцеляризмів і абстрактних шаблонів, крізь призму людських доль варто писати історію.

Друкувати