Друкувати
Субота, Вересень 22, 2018 - 06:07

Przywracanie pamięci

Березень 2014

Пам’яткоохоронні заходи, пам’яткоохоронна література, пам’яткоохоронна діяльність – перелічене стосується здебільшого західноевропейський країн, де власній історії відведено гідне місце. Про те, що історична пам’ять існує також і поза виборчими кампаніями й утілюється, скажімо, у цілком конкретних реставраційних роботах, в Україні поки що розуміють далеко не всі. Натомість у Польщі збірку статтей «Повертання пам’яті. Ревіталізація історичних єврейських кварталів у містах Центральної Европи» видано вже як звіт про зроблену у цій галузі роботу.

Автори торкаються питань, пов’язаних зі збереженням і репрезентацією пам’яток єврейської культури в Центральній Европі. Книжка складається з чотирьох розділів, окремо публіцистика і суто практичні аспекти. В першому розділі «Свідки в просторі пам’яті» в статтях Міріам Акавіа, Леопольда Унґера, Євсея Генделя та Януша Макуша розкрито сучасні аспекти теми єврейської спадщини, котра протягом останніх двох десятиліть позбулася нарешті втаємниченого статусу, підтримуваного переважно офіційними заборонами та відповідними непорозуміннями із владою. Стаття Євсея Генделя, зокрема, єдина у збірці, стосується пострадянського простору, розкриваючи особливості «єврейського питання» у Мінську, де жодна історична реконструкція зі зрозумілих причин неможлива.

Другий розділ «Єврейський спадок – дилеми поверненої пам’яті» містить статті Мішель Фірстон, Рут Елен Ґрубер, Сандри Лустіґ, Маґдалени Валіґорської та Аґнєшки Сабор, у яких осмислено проблему контроверсійности між пошуком і встановленням національної ідентичности завдяки відновленим пам’яткам і спекуляцією на цій діяльності, скерованою суто комерційними інтересами учасників, не пов’язаних із єврейською історією нічим, окрім очікувань прибутків від репрезентативних проєктів.

Третій розділ книжки «Метрополії Центральної Европи стосовно єврейського спадку» складають статті Андреаса Вільке, Марти Кейл, Христини Керештель, Арно Паріка, Ярослава Кленовського та Сарунаса Лійкіса, присвячені оглядові наявних єврейських пам’яток Берліна, Відня, Будапешта, Праги, Брна та Вільнюса.

Четверта частина збірки «Польські міста і проблеми ревіталізації єврейського культурного спадку» містить статті Боґуслава Шмиґіна, Елеонори Берґман, Яцка Весьоловського, Аґнєшки Заблоцької-Кос, Адама Бартоша та Моніки Мурзин-Купіш, що демонструють особливості збереження пам’яток єврейської історії у Любліні, Варшаві, Лодзі, Вроцлаві та Кракові.

Окрім стандартного «звіту про виконану роботу» – цілком нормальної практики, властивої більшості організацій, – ця збірка текстів зачіпає низку питань, із якими українські дослідники мають шанс зустрітись у найближчому майбутньому: зв’язок між конкретною пам’яткоохоронною діяльністю і становленням національної ідентичности; відновлення історичних пам’яток єврейської історії як один із методів боротьби проти ксенофобії та антисемітизму; необхідність державного фінансування цієї діяльности, його роль і функції.

Друкувати