Друкувати
Субота, Квітень 20, 2019 - 01:28

Порнократія на марші

Грудень 2016

Збірку склали писані «на злобу дня», а тому подекуди сатиричні до ґротеску статті, що є здебільшого перед тим друкованими в пресі відгуками на події 2003–2007 років. Увагу академіка Івана Дзюби раз по раз привертає «мовне питання», всілякі ініціятиви й висловлювання, що спотворюють справжній стан цієї проблеми: автор викриває обстоювання «двомовности» як боротьбу за право не знати української, тоді як сам він утверджує власний варіянт двомовности своєю книжкою, вміщуючи в ній російськомовні дописи до періодики. Саме ті, хто обстоює права української мови і культури, якраз і є, за Дзюбою, справжніми «двомовними», адже вони послуговуються – і цілком уміло – також і російською, бо того вимагає нинішня ситуація.

Хоча назва збірки може ввести в оману, автор далекий від моралізування навколо порнографії: йому йдеться про «владу безстидства» як специфічний, поряд із іншими історичними «-кратіями», вид державного правління. Дзюба не є речником котроїсь із політичних сил, йому йдеться про загальний «рівень “децибелізації”», за яким годі почути окремі розважливі голоси. Важко сказати, чи має шанси бути почутим він сам – крізь гамір байдужих туристів, що юрмляться перед ятками з виставленою на продаж кічевою символікою, – недарма видавці оздобили її зображенням обкладинку книжки про дискурсивний галас у сучасному інформаційному просторі, де ніхто не слухає нікого.

Друкувати