Друкувати
Середа, Лютий 20, 2019 - 18:02

Подорожній щоденник (Itinerarium 1708–1709)

Листопад 2016

Спогади Даніеля Крмана – посланця протестантської Ліґи з земель Австрійської імперії до шведського короля Карла XII, при похідному дворі якого він перебував два роки, – дуже цінне джерело відомостей про події української історії початку XVIII століття. Попри те, що в українській історіографії Крманів твір є добре відомим (у науковий обіг його ввів іще на початку XX століття учень Михайла Грушевського Степан Томашівський), український переклад частини нотаток, дотичних до історії Гетьманщини, з’явився вперше лише 1999 року завдяки перекладові зі словацької Ольги та Григорія Булахів, і десятиліття по тому вийшов другим, доповненим виданням.

Крман описує у щоденнику появу Мазепи у шведському війську, його зовнішність, міркує про причини, що спонукали гетьмана перейти на бік короля. В нотатнику також зафіксовано своєрідне ставлення автора до козаків, оповідь про бойові дії, свідчення про стосунки шведів з українським населенням, приєднання до шведів навесні 1709 року запорожців тощо.

Публікація 2010 року збагатилася кількома додатками. До вже знайомих передмов Павла Мовчана й Івана Дзюби, розлогої розвідки багатолітнього дослідника твору Миколи Неврлого та статті про Полтавську битву Теодора Мацьківа додано віршований уривок із драми «Даніель», кілька роздумів Григорія Булаха і зауваги про Полтавську битву шведського професора Кристіана Ґернера.

На жаль, не зазнала змін найзначущіша частина – науковий коментар. Він мав би подати біографічні довідки про згаданих у творі шведських і не лише шведських історичних діячів, натомість містить переважно тільки пояснення чужоземних слів і назв. Не завадило б усунути й помилки, наявні ще в першому виданні (на кшталт датування смерти Костя Гордієнка 1773 роком – замість 1733-го). Не зайвими були б і коментарі щодо особливостей перекладу окремих положень тексту – як-от у сюжеті з долею жінок – захисниць Веприка. Цей фраґмент по-різному прочитується в українському та російському перекладах Крмана і вже став об’єктом перекручень із боку окремих російських істориків, тож пояснення було би вельми доречним.

Друкувати