Друкувати
Понеділок, Вересень 24, 2018 - 12:30

Пам’ять століть. 2001, чч. 1, 2, 3, 4, 5, 6

Серпень 2018

Шостий рік виходить у світ історичний науковий та літературний двомісячник «Пам’ять століть». Деякі з шести його випусків за 2001 рік мають переважно тематичне спрямування. Друге число присвячене 10-річчю Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАН України й уміщує праці його науковців. До третього номера ввійшли матеріяли про 1100-літній ювілей міста Ромни, а також про історію та сьогодення Роменщини. А в четвертому – друкуються статті про визвольні змагання українського народу в XX столітті.

Привертають увагу публікації «Українське питання у дзеркалі російського націоналізму» Ігоря Лосева (№ 1), «Українська археографія та джерелознавство: здобутки, проблеми, перспективи» Павла Соханя (2), «Євген Коновалець: бути творцями або жертвами історії» Івана Дробота й Володимира Кучера (4), «Російсько-польська війна за освіту на Україні (1863–1914 рр.)» Данієля Бовуа (5).

Юрій Мицик розповідає про унікальний документ з історії Берестецької битви анонімну «Віршовану хроніку», яка зберігається у відділі рукописів Бібліотеки Польської Академії наук у Кракові (2). Анатолій Бойко міркує над проблемою вірогідности визнаного серед істориків запорозького козацтва документа – спогадів Микити Коржа (2). З розвідки Петра Кулаковського можна дізнатися про публікації документів цінного джерельного комплексу з історії України XVI–XVII століть – Руської (Волинської) метрики (2). До генеалогії роду, що дав Україні Тадея та Максима Рильських, звертається Євген Чернецький (5). Вміщено два цікаві епістолярні матеріяли: Андрій Катренко друкує листи Павла Житецького до Михайла Грушевського, писані в 1900–1904 роках (1), а Надія Миронець – листування 1908 року між Євгеном Чикаленком і Володимиром Винниченком (6).

З-поміж інших публікацій відзначимо статті «Стереотипи українця в польській літературі» Броніслава Бладохи (1), «Питання української етнографії в епістолярній спадщині Ф. Вовка» Всеволода Наулка та Наталі Руденко (2), «Зародження спеціяльних служб українських націоналістів (1920–1930 рр.)» Дмитра Веденєєва (4), «Швейцарська преса про ліквідацію нової Січі» Павла Александрова (5), «Селянські громадські об’єднання України і голодомор на початку 20-х рр. XX ст.» Михайла Журби (5). Зі статті Богдана Чорномаза «Дисидентство шестидесятих: спадкоємність мети національно-визвольних змагань» (4) читач багато чого дізнається про ідейні витоки шістдесятництва, окрім того, як треба грамотно писати це слово.

Часопис, як і раніше, багато уваги приділяє визначним історичним постатям, славетним українцям. У 2001 році було надруковано статті, дослідження, матеріяли про останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського (3), князя Олександра Безбородька (1), композитора, хореографа та диригента Василя Верховинця (1), Михайла Грушевського (5), Симона Петлюру та Євгена Коновальця (4) тощо.

Літературний відділ подає знайдену в архіві віршовану «Казку про отамана Єрмака», що її публікатор Юрій Мицик атрибутує Тимкові Падурі (5), поезії сучасного македонського поета Трояна Петровські у перекладах Сергія Грабаря (4), уривки з історичного роману Анатолія Соломка про часи Хмельниччини (1,3, 5).

Наприкінці кожного числа журнал друкує критико-бібліографічну інформацію, звідомлення. Серед них вирізняються публікації відомого історика Ярослава Дашкевича у другому числі: «“Нова хронологія” Анатолія Фоменка, або манівці концептуальної історії» з нищівною критикою «фоменківських» ідей та історичних реконструкцій і «Українські збірки у Нью-Йорку», де порушено питання про стан і збереження українських духовних цінностей у США.

Друкувати