Друкувати
Неділя, Травень 19, 2019 - 13:32

Osteuropa, 2009, № 10

Березень 2014

Портрет Юрія Ґаґаріна з радянського плаката, перенесений на обкладинку «Osteuropa», прозоро натякає, що в цьому числі йтиметься про технічний проґрес у XX столітті, а саме про роль науки і техніки у Холодній війні. Добірку статтей відкриває дослідження Бориса Бельґе та Кляуса Ґестви про метеорологію, мобілізовану на військову службу («Війна з погодою та кліматичні зміни: метеорологія в Холодній війні»). Слава Ґеровіч зіставляє розвиток кібернетики в США та в СРСР («Управління світом: кібернетика у Холодній війні»). Холодна війна встановила безліч перепон у діяльності міжнародної наукової спільноти, поставила під загрозу її автономність, констатує Єнс Нідергут («Невизначена спільнота? Наукова спільнота у Холодній війні»), адже комуністичні держави розглядали науку лише як засіб політичної боротьби.

Один із найбільших тогочасних каменів спотикання – генетика. У розвідці «Мрія про те, щоби стати трохи іншим: лисенковщина та політичні значення спадковости» Іґорь Полянський наводить приклади «ідейної спадковости»: СРСР оголосив генетику спадком німецьких націонал-соціялістів, тоді як Захід у радянських дослідженнях спадкових рис та виведенні «нової людини» також убачав прикмети расового добору. В центрі уваги Симона Доніґа – процес технічної автоматизації в НДР 1960-х років («Рольова модель та класовий ворог: Сполучені Штати та комп’ютерні науки Східної Німеччини 1960-х років»). Зазвичай совєтизацію та американізацію вважають супротивними процесами, але цього разу Москва підтримала масштабний транснаціональний проєкт ESER (стандартизована система електронних комп’ютерів), хоч і пильнувала, щоб разом із технологічним трансфером до НДР не прослизнула західна ідея. Фактично залізна завіса стала прозорою у 1977 році, коли вперше було встановлено інформаційну мережу між комуністичним та капіталістичним світами, пише Франк Дитман («Технології проти конфлікту: як дані мережі проникли через залізну завісу»). Перша мета комп’ютерних мереж була суто наукова: стимулювати міжнародні дослідження і створити інформаційну базу. Ідею вдосконалення суспільної організації розглядали як супровідну, проте саме вона сьогодні диктує правила гри у віртуальних мережевих інтернет-спільнотах.

З обкладинкою часопису пов’язана стаття Кляуса Ґестви «“Колумб Космосу”: культ Юрія Ґаґаріна». Ґаґарін сформував міт про усміхненого радянського героя, й офіційна Москва до сьогодні використовує його задля консолідації російського суспільства.

Власне політики у Холодній війні було дуже мало, – таке провокаційне твердження висловлює Андреас Ніферґельт у статті «Шахова комбінація у Холодній війні: зона контакту між Сходом та Заходом». Правила гри у шахи – ось що диктувало кожний наступний крок у змаганні комп’ютерних технологій, у фундаментальних дослідженнях тощо. Ба більше: автомобілізація соціялістичних країн – це наслідування капіталістичної моделі споживання, вважає Люмініта Ґатежель («Соціялістичний фольксваґен: трабант, лада й дачія в Холодній війні»). Масовий випуск автомобілів у Румунії та Радянському Союзі став можливим лише завдяки західним ліцензіям, тому така співпраця була своєрідним запереченням залізної завіси. У статті «Швидше, вище, далі: біомеханіка між Заходом та Сходом» Штефан Родевальд визнає, що результати радянських досліджень 1960-х у сфері біомеханіки (так звана виробнича гімнастика тощо) були запозичені навіть американськими роботодавцями, бо виявилися насправді ефективними. Сьогодні це вже галузь науки, яка визначає методи спортивного тренування.

Друкувати