Друкувати
Неділя, Червень 16, 2019 - 10:04

Osteuropa

Листопад 2016

У випуску берлінського часопису «Osteuropa» під назвою «Прокляття ресурсів, книжка як ресурс. Розвідка на вишуканій місцевості» вміщено матеріяли, поєднані проблематикою, що її редактори вважають питанням ресурсів: природних, інформаційних чи літературних.

Економіст Ролянд Ґетц у статті «Пострадянське ресурсне прокляття? Надлишок природних ресурсів та авторитаризм» заперечує можливість застосувати щодо простору колишнього СРСР теорію, яка постулює взаємозв’язок між ресурсним надлишком і деформаціями в економіці та політиці держави. Економічний та політичний безлад однаковою мірою притаманний тим країнам СНД, що мають величезні ресурси, і тим, які майже цілком їх позбавлені.

Політологи Кристіан Барнікель та Тим Байхельт у статті «Мережі, групи, окремі одиниці» розглядають різні методи дослідження Східної Европи, до яких удаються в Німеччині, і визначають, що найпродуктивніший із них – це опора на культуру та історію країни, навколо яких можна «збирати» й решту дисциплін.

Перекладачка Дорота Строїнська у статті «Момент щастя під час перекладу» розповідає про стосунки німецького читача з творами видатного польського поета Чеслава Мілоша. Розвідку літературознавиці Клавдії Смоли «Нонконформістська єврейська література. Поезія опору та повторне відкриття єврейства в пізню радянську епоху» присвячено розглядові дисидентської єврейської культури та літератури в СРСР 1970-х років, яка була альтернативою офіційній радянській культурі, орієнтованій на ідеологічну та етичну гомогенізацію.

Дві публікації присвячено Чорнобилю: професор славістики Андреа Цінк у статті «Спроби небуття. Чорнобиль у текстах і зображеннях» розповідає про спільну роботу письменників Юрія Щербака та Свєтлани Алєксієвіч, фотографа Роберта Полідорі та кінорежисера Нуколауса Ґайргальтера над висвітленням правдивої історії того, що насправді відбувалося на ЧАЕС у квітні 1986 року. Мінський журналіст Барис Пятровіч («Абсурдність Чорнобиля. Пригадуючи весну 1986 року») міркує над «розпорошеністю» інформації про аварію. Таке становище, вважає він, є наслідком цілеспрямованих дій влади, яка свідомо вносила розбрат у середовище постраждалих від аварії, у такий спосіб знищуючи спогади про події.

В огляді «Все рухається. Стан сучасної російської прози» філолог Карлгайнц Каспер визнає, що тільки деякі з 34 російських романів, які було номіновано на літературні премії в 2010 році, поєднують соціяльно важливі теми з новаторською стилістикою, тож небагато з них мають шанс здобути успіх і посісти помітне місце в російській літературі.

Публікацію Наташі Друбек «Це була Чехословаччина» наприкінці числа присвячено 46-му Міжнародному кінофестивалю в Карлових Варах.

Друкувати