Друкувати
Субота, Вересень 22, 2018 - 20:01

Один із мільйона

Березень 2018

Мартин Райнер у Чехії відомий передусім як поет — автор багатьох збірок віршів, лавреат премій. Також він є поважним видавцем, який уже чимало років керує видавництвом «Druhe město». Та українські читачі спочатку познайомляться з ним як із прозаїком. Мабуть, головна риса книжки «Один із мільйона» — строкатість. Це, зрештою, і її перевага: далеко не кожен прозаїк здатний забезпечити стилістично, тематично розмаїте читання. Оповідання «Арлекінша про свободу» є ніжним і зворушливим зображенням несподівано безхмарного підліткового кохання на тлі карнавального вторгнення гіпі на тихий провінційний курорт у Чехословаччині 1970-х років. «Пощастить у грі» занурює читачів у пародійний і динамічний світ маніякальних прихильників спортивних тоталізаторів — дехто з них хоче заховатись у цьому занятті від власних фізичних вад. І така компенсація заведе героїв до неочікуваної трагікомічної розв’язки.

А, наприклад, «Мати і дочка» взагалі виявиться невеличким драматичним діялогом, зосередженим на так само трагікомічному нерозумінні між літньою матір’ю та її дорослою дитиною. Райнерові тексти значною мірою зосереджуються на постаті так званої «маленької людини». Саме довкола неї письменник розгортає формальні, настроєві та сюжетні пошуки. І зображує її, з одного боку, доволі іронічно (сказати б, у фарватері гоголівсько-джойсівських традицій), а з другого — дуже співчутливо, улягаючи зворушливості як одній із потужних нинішніх літературних емоційних тенденцій. До речі, найвдаліші, найстильніші речі Райнера — саме ті, що наснажені чуттєво; в інших випадках письмо часом стає млявим. Книжка «Один із мільйона» може бути цікава, по-перше, просто як жвава проза з настроєм, а по-друге — як зразок не надто добре знаного в Україні напряму сучасної чеської літератури.

Друкувати