Друкувати
Четвер, Червень 27, 2019 - 09:28

Обличчям до екстреми

Серпень 2018

Уславлений французький філолог-структураліст, критик і літературознавець Цвєтан Тодоров так визначає потрійний предмет своєї книжки науково-публіцистичних есеїв: «Першу її грань становлять радянські чи німецькі табори; тоталітарні режими, які їх породили; Друга світова війна, під час якої вони досягли свого розквіту, словом – історія. Другу – деякі дані про мене і невелика історія мого життя. Третю – моральна тематика; питання, які я вирішив поставити першій і другій історіям». Сталінські й гітлерівські табори, що їх автор розглядає як політичну екстрему тоталітарного режиму (адже створюючи екстремальну ситуацію людського існування, вони «висвітлюють правду про звичайні ситуації»), повстання у варшавському гетто 1943 року і Варшавське повстання 1944 року – ці та інші сюжети з граничною ясністю виявляють основні прояви людського буття й категорії моралі – героїзм і святість, гідність і турбота, зло й деперсоніфікація, сумирність і насолода від влади.

Друкувати