Друкувати
Середа, Листопад 21, 2018 - 20:11

Національні шляхи поетичного модерну першої половини XX ст.: Україна і Польща

Серпень 2018

Анотована розвідка з історії модерністської поезії – це перша частина майбутньої кількатомної компаративістичної синтези з проблем поетики модернізму, яку готує знаний київський філолог, українознавець і полоніст, професор Києво-Могилянської академії Володимир Моренць. Автор, окресливши у короткому вступі та теоретико-методологічному першому розділі свої погляди на компаративістику і зміст термінів «модернізм»-«модерне»-«модерність», зосереджується на зіставному аналізі розвитку модерністичної літератури в Україні та Польщі, від рубежу fin de siѐcle (уособлюваного з польського боку «Молодою Польщею», а з українського – «Молодою Музою» і постатями Олеся, Чупринки, Черкасенка та Вороного) й аж до передвоєнного десятиліття (поети т. зв. віленського кола, «Квадрига», жагаристи, люблінські катастрофісти, а ще Віткаци, Галчинський, Тувім, Яструн, Чехович та інші, – у Польщі; Плужник, Антонич і Свідзинський, а також Маланюк із «пражанами», так само, як і варшавська група «Ми» – з українського боку). Крім того, цілі розділи присвячено поетиці Тичини як «окремому випадку» в контексті європейського модернізму першої половини XX століття (тут міститься і доволі жорстка полеміка з Грабовичевим трактуванням тичинівської творчости й українського модернізму взагалі) та проблемі співвіднесення модернізму з авангардом і футуризмом у польському й українському контексті, а ще конструктивізмові («Краківський Авангард» у Польщі; Бажан, почасти Поліщук, Йогансен, Антонич і «пражани» – в українській поезії) й українському та польському неокласицизмові (Драй-Хмара, Зеров, Филипович, Рильський – і скамандрити Тувім, Лехонь, Івашкевич, а також Стафф, Броневський та інші).

Друкувати