Друкувати
Середа, Листопад 21, 2018 - 00:04

Майбутнє розуму. Наукові спроби осягнути, вдосконалити і підсилити інтелект

Серпень 2018

Свою настанову фізик Мічіо Кайку, популяризатор науки, відомий книжками, в яких він намагається представити наше майбутнє, міг би сформулювати, перефразовуючи Канта: «Дві речі зачаровують мене: безмежний Всесвіт наді мною і безмежний розум у мені». Розум і Всесвіт, стверджує він, є найскладнішими науковими проблемами, вони пов’язані між собою спільною історією і схожим наративом. Щодо них обох сьогодні відкривають ся перспективи неймовірних наукових відкриттів, які можуть змінити долю людства. Передбачення Кайку мають відповідати двом вимогам: не суперечити законам фізики; для всіх ідей мають існувати прототипи, які підтверджують принципову можливість їх втілення. У цій книжці він аналізує сучасні дослідження людського мозку і намагається зробити передбачення, що стосуються нашого розуму.

До розуміння людського розуму Кайку підходить із позиції фізики, а не нейробіології, хоч і звертається до її досягнень. Автор переконаний, що перспектива фізика може збагатити знання про мозок, розум та свідомість і дати нове розуміння цих найзагадковіших об’єктів. У першій частині книжки він розглядає різні способи дослідження мозку, демонструючи, як розвиток технологій (МРТ, електроенцефалографія, позитронно-емісійна томографія тощо) дає можливість створювати нові моделі, пояснювати загадки інтелекту й розуму і навіть відкриває шлях для їх удосконалювання.

Оскільки пристрої для дослідження мозку, що уможливили нові карколомні відкриття в нейробіології, створили фізики, варто спробувати зрозуміти природу свідомости з позиції фізики. Відтак подибуємо означення свідомости як процесу створення моделі світу за допомогою численних петель зворотного зв’язку за різними параметрами (наприклад, температурою, місцем у просторі, часі, а також стосовно інших) задля досягнення певної мети (скажімо, пошуку партнера, їжі, сховку). Людську свідомість означено як особливу форму свідомости, оскільки людина має здатність не лише створювати згадану модель світу, а й прогнозувати її розвиток у часі, оцінювати минуле, щоб змоделювати майбутнє. У такий спосіб запропоновано про сторово-часову теорію свідомости.

Однією із загадок є самосвідомість. Однак і її Кайку намагається вписати у свою теорію: само свідомість – це створення моделі світу й моделювання майбутнього, в якому присутні ви самі. Крім того, просторово-часова теорія свідомости стверджує, що свідомість зліплено з багатьох компонентів мозку, кожен із яких конкурує з іншими за створення моделі світу, хоч наша свідомість здається цілісною і неперервною.

Кайку намагається з’ясувати, чи можлива телепатія, чи матимемо ми незабаром портативний МРТ-сканер у мобільному телефоні, чи буде створено брейн-нет (під’єднання інтернету безпосередньо до людського мозку). Чи можна буде замовляти собі спогади та думки? Однак це питання не лише можливостей технологій. Постає низка правових і моральних проблем. Наприклад, що буде, якщо хтось украде винахід, прочитавши наші думки? Чи можна буде запатентувати думки? Чи зможе влада читати наші думки без нашої згоди? Що буде, якщо якісь спогади буде завантажено в нашу пам’ять без нашої згоди? Дехто вже сьогодні побоюється, що фальшиві, створені за допомогою технологій і вживлені у свідомість людини спогади та переживання можуть виявитися настільки яскравими, що людям більше подобатиметься переживати чужий досвід, аніж жити в реальному світі. Жоден закон фізики, стверджує Кайку, не вирішить цих та подібних етичних і правових проблем. Нам доведеться виробляти нові моральні принципи й ухвалювати нові закони.

Окрему частину книжки Кайку присвячує зміненій свідомості. Йдеться про сновидіння, можливість їх сканувати і транслювати для інших, контроль свідомости й керування нею (наприклад, для лікування психічних і неврологічних хвороб). Особливу увагу приділено такому зміненому станові свідомости, як штучний інтелект. Автор здійснює огляд того, як сучасні науковці вирішують проблеми, що стоять на шляху створення штучного інтелекту. І водночас шукає відповіді на запитання: чи можливо створити «кремнієву» свідомість, наді лити свідомістю роботів? Але найголовніше, яке майбутнє може чекати нас, якщо буде створено докладну схему мозку? Кайку переконує, що ідея свідомости як сутности з чистої енергії, яка подорожує Всесвітом, є науково обґрунтованим припущенням, адже не суперечить законам фізики. Ще один аспект передбачень, представлених у книжці, стосується можливости помислити інопланетну свідомість і ймовірність контакту з позаземним розумом, передбачення того, які наміри та мету щодо нас можуть мати прибульці.

Кайку є оптимістом наукового поступу, про що свідчать і інші його книжки, зокрема перекладені українською («Візії: як наука змінить ХХІ століття», «Фізика майбутнього»; рецензію на них див. у ч. 9–10 «Критики» за 2013 рік). У прикінцевих заувагах він спростовує занепокоєння, що їх висловлюють критики технологій. Не варто, завважує Кайку, боятися, що розкриття таємниці свідомости зробить її ординарнішою і буденнішою, адже кожне нове відкриття в нейробіології ще більше підкреслює, що ми носимо на плечах найскладніший з усіх відомих у Всесвіті об’єктів.

Завершує книжку додаток, у якому Кайку розглядає концепцію з квантової фізики, згідно з якою свідомість може бути фундаментальною основою всієї дійсности.

Друкувати