Друкувати
Вівторок, Березень 26, 2019 - 15:49

Leksykon kultury ukraińskiej

Січень 2017

Будь-кому за кордоном (цього разу мова про Польщу), кого зацікавлять глибини української культури, доведеться розпочати з поверхні. Отже, «Лексикон української культури» Влодзімєжа Вільчинського – базовий набір означуваних і означників для її розуміння. Напевно, друге видання, хоча це не вказано (про перше – Zielona Góra: WSP TK, 2000 – див. «Критика», 2001, ч. 4, с. 25). Потроху всього: історії, релігії, літератури, музики, театру, освіти, осередки культури. Понад дві тисячі статтей, хоч подекуди з прикрими неточностями. Приємно, що словник зорієнтований на діялог культур – України з Заходом, зокрема з Польщею. Чітко простежується прагнення не просто створити інвентарний опис минулого, але й додати пікантний присмак сучасности. Але з цього погляду певних явищ і людей, що справили переломний вплив на розвиток української культури, у словнику бракує. Як-от, скажімо, Соломії Павличко. Справді, якщо Вадим [Леонтійович] Скуратівський – «brat Wasyla» (етнографа Василя [Тимофійовича] Скуратівського), то чому не написати, що Соломія Павличко – «сórka Dmytra», адже для Дмитра Павличка місце знайшлося, а до того ж, це і справді так?

О.Л.

Друкувати