Друкувати
Неділя, Листопад 18, 2018 - 20:08

Ханна Арендт, або Любов до світу

Березень 2017

Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца Кафки, а також апостола Павла та Ісуса Христа. Цієї весни він презентував у Києві переклад біографії, що здобула у Німеччині престижну нагороду «Evangelischer Buchpreis».

Книжка розкриває ключові події життя Ганни Арендт, ґрунтовно представляє ідеї однієї з найяскравіших політичних філософинь ХХ століття. Письменник пропонує читачеві солідну бібліографію наприкінці книжки, адже мета цього науково-популярного видання — зацікавити непересічною постаттю і заохотити до подальших самостійних пошуків.

До кожного з двадцяти двох розділів книжки Принц підбирає цитату, що інтриґує, інколи приголомшує, а головне — від початку налаштовує на сприйняття «живої» Ганни Арендт, здатної на велике кохання, сміх «на всі завертки» та «найнеймовірніші вибрики».

Принц цікаво й повно описує дитинство Ганни, позначене тінню втрати (у семирічному віці дівчинка переживає смерть батька й дідуся), майстерно поєднує біографічну лінію з історичною. Буремний підлітковий вік (Ганну виключають зі школи в Кеніґсберзі за спробу бойкотувати уроки одного з учителів) змінюється юністю в Марбурзі, куди дівчина їде вивчати філософію, оскільки для неї «прагнення “конче розуміти” <…> це питання життя і смерті».

Пишучи про стосунки майбутньої філософині з Мартином Гайдеґером, на той час викладачем Марбурзького університету, Принцу вдається витримати необхідну дистанцію. Його письмо про особисте вирізняється делікатністю. Автор не заграє з читачем недомовками чи спекуляціями.

Значну увагу письменник приділяє важливій для становлення і розвитку Арендт постаті Карла Ясперса. Під його керівництвом Ганна написала докторську дисертацію «Поняття любові в Авґустина». Захист роботи й отримання ступеня доктора філософії 1928 року, однак, не стали початком кар’єри в Німеччині. Три наступні розділи книжки змальовують роки поневірянь: виїзд до Парижа, перебування в таборі для інтернованих осіб в Ґюрсі, втечу звідти і врешті подорож через океан до США. У Нью-Йорку Арендт зі своїм другим чоловіком Гайнрихом Блюхером проживе фактично все життя.

Роман Принца цікавий не лише як опис життєвих подій, але й як інтерпретація (можливо, дещо спрощена) головних філософських ідей Арендт. Роман справляє враження цілісного: плетиво філософських концепцій ніби вимережується із самого життя героїні. Скажімо, ідея vita activa, що лягла в основу одного з творів Арендт, здається, виростає з її діяльного життя, а концепцію «банальности зла», що викликала обурення значної частини сучасників і співвітчизників, вона, вочевидь, просто мусила проговорити як людина, котра в своєму житті знала і не раз підтверджувала не банальність, а глибинну природу іншої сили — добра. В одному з віршів Волт Вітмен іронізує з приводу біографічних романів: «Я сам думаю, бува, що знаю мало, майже нічого, про своє справжнє життя». Однак Алоїз Принц, здається, знаходить спосіб осягнути й передати читачеві справжнє життя Ганни Арендт.

Друкувати