Друкувати
Субота, Травень 25, 2019 - 02:58

Картезіанські роздуми

Жовтень 2018

«Картезіанські роздуми» Мераба Мамардашвілі, що їх для українського читача переклав Едуард Щербенко, є лекційним курсом, прочитаним 1981 року в московському Інституті загальної та педагогічної психології. Поява тексту, автор якого замірився зняти засадничо хибну опозицію російської та західної філософії й наголосити на феномені тяглості, наступництва у філософському мисленні, була неабиякою подією в духовному житті підрадянської інтеліґенції на самому схилку імперії. Зі слів автора передмови академіка Мирослава Поповича, «картезіанські роздуми Мамардашвілі – такою ж мірою роздуми про Декарта, як і про самого себе і про всіх нас», адже, згідно з концепцією грузинського філософа, підґрунтя Декартового способу думати та жити становить «спокій, як внутрішня стабільність», котра досягається специфічним медитативним абстраґуванням від «поневолюючих надій, розчарувань і турбот практики», – а водночас і відчуття внутрішньої свободи. Цей стан спокою і волі, без чого неможлива філософська медитація, переносить людину в площину, де не існує самих проблем, які змушують нас вступати в боротьбу з численними силами зла. Відтак для пізньорадянської інтелектуальної еліти, що її уособлювала особа Мамардашвілі, поставав паралельний світ, де не було місця «інквізиції», а водночас складалася система відліку, згідно з якою можна було оцінювати політичне та ідеологічне довкілля.

Друкувати