Друкувати
Субота, Лютий 23, 2019 - 02:07

Jews and Slavs. Volume 19. Jews, Ukrainians and Russians. Essays on intercultural relations

Листопад 2016

Дев’ятнадцятий том видання, котре багато років існує завдяки ініціятиві Єврейського університету в Єрусалимі, видано за підтримки центру Слов’янських мов та літератур, а також Центру історії та культури Східноевропейського єврейства та Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Том містить двадцять чотири статті, згруповані у трьох розділах: історія єврейства в Україні та Росії; євреї в українській та російській літературі та мистецтві; єврейський світ в Україні та Росії.

В історичній частині книжки опубліковано матеріяли Абрама Торпусамана, Йосипа Ґельстона, Вікторії Хітерер, Ігоря Турова, Дана Шапіро, Міхаіла Кізілова, Ольґи Мінкіної та Дмітрія Фельдмана, Сємьона Ґольдіна, Міхаіла Міцеля, Шимона Крейза, Леоніда Фінберґа та Марка Тольца. Один із найвиразніших матеріялів – стаття Михаїла Міцеля «Євреї УССР – жертви політичних переслідувань 1953–1972 рр.: список і аналіз відомостей про притягнених до кримінальної відповідальности за ст. 58, ч. 10», присвячена українським євреям, репресованим після смерти Сталіна, тобто у відносно м’які в сенсі державного антисемітизму часи. Наведені архівні справи справлять гнітюче враження – дріб’язковіприводи арештів, їх жорсткі офіційні формулювання, десятилітні строки ув’язнень. Радянська судова система була цілком здатна знівечити кілька років життя за розказаний анекдот.

Чудово розкрито тему ставлення єврейства царської Росії до можливого хрещення, а також до контактів із владою у статті Ольґи Мінкіної та Дмітрія Фельдмана «До питання про прийняття єврейськими жінками християнства в Росії наприкінці XVIII – на початку XIX століття»; окрім іншого, статтю відрізняє чудовий літературний стиль.

Серед статтей із другого розділу (Івана-Павла Химки, Леоніда Лівака, Генрієти Мондрай, Мирослава Шкандрія, Вікторії Суковатої, Ґеннадія Ейстрайха та Еди Бєрєґовської) привертає увагу класична мистецтвознавча стаття першого з авторів, присвячена зображенню євреїв в українському сакральному мистецтві XIV–XVIII сторіч. Чудовий аналіз одного з оповідань Чехова подає Вікторія Суковата у статті «Образ єврея як національно-ґендерного Іншого в російських суспільних дискусіях кінця XIX століття».

Третій розділ збірки складається з публікацій Івана Дзюби (про Васілія Ґроссмана), Велвла Черніна (типологія християнських святих у творах Іцика Манґера), Петра Рихла (про творчість Пауля Целяна), Едварда Вайсбанда (про українізми у поезіях Осіпа Мандельштама) та Віктора Радуцького (про гебраїста XVIII століття Симона Тодорського).

Друкувати