Друкувати
Неділя, Листопад 18, 2018 - 11:46

Історіографічні дослідження в Україні. Випуск 27

Серпень 2018

Випуск щорічного збірника наукових праць присвячено 200-річчю від дня народження Миколи Костомарова. Відкриває його текст дослідниці костомаровознавства Ольги Гончар.

Збірник сформовано за тематичними блоками у семи рубриках. У першій рубриці «Біоісторіографія» подано статті українських історіографів. Ольга Ковалевська досліджує історію видання підручника з географії для українських гімназій на основі матеріялів листування науковців Степана Рудницького та Валентина Отамановського. Геннадій Корольов аналізує шлях становлення та визнання Оскара Галецького, дослідивши ставлення польських істориків до його творчости. Дмитро Миколенко простежує генезу висвітлення внутрішньої і зовнішньої політики уряду Стефана Стамболова періоду Народної Республіки Болгарія, що його здійснили болгарські історики, і доходить висновку, що від 1960-х років виробилася стійка тенденція до його реабілітації. Інтелектуальна біографія професора Київського університету св. Володимира Миколи Іванишева є об’єктом дослідження Тетяни Темрецької, а Олександр Удод пише про доробок історика Федора Шевченка.

Найрепрезентативнішою є рубрика «Проблемна історіографія». Світлана Батуріна аналізує, як у російських та польських підручниках визначено «героїв» і «антигероїв». Андрій Бовгиря простежує еволюцію термінів «мазепинец», «измена», «изменник» у суспільному дискурсі XVIII століття. Темою дослідження Володимира Горака є історіографія Гетьманської держави, а Сергія Калуцького – творчість В’ячеслава Липинського щодо встановлення причин Української революції XVII століття. Наталка Пазюра вивчає старий український консерватизм у творчості Михайла Грушевського. Артем Харченко звертається до сучасної української історіографії Голодомору, а Ігор Щупак – до історіографії проблеми визнання українських рятівників євреїв під час Голокосту. Новітню історіографію монетного карбування у Подніпров’ї у XIV–XV століттях досліджує Ірина Хромова.

У рубриці «Інституціональна історіографія» Дмитро Ващук аналізує дослідження українського права в часи Великого князівства Литовського у «Працях Комісії для виучування історії західно-руського та українського права», а Олександр Самойленко – проблему підготування професійних істориків в Україні у другій половині XIX – на початку XX століття (на його думку, цьому сприяло запровадження інституту професорських стипендіятів).

Наступні три рубрики містять по одному дослідженню. Це стаття Анатолія Мирончука про маловідому історичну працю Антонія Флоровського «Фінляндія і Законодавча комісія 1767–1774 рр.», яку автор віднайшов ув архіві Російської академії наук; Олександра Андрощука про проблеми реґіоналізму в Україні в закордонній історіографії; стаття Руслани Гули та Віктора Якуніна про сучасний історіографічний дискурс в історії та політиці. Також у збірнику вміщено дві рецензії Олексія Яся на праці Ярослава Калакури й Оксани Салати.

Друкувати