Друкувати
Понеділок, Вересень 24, 2018 - 18:10

Єгупець. 2001, № 9

Серпень 2018

Нове число альмамаху розпочинає публікація перших розділів щоденнику, то його вела за німецької окупації киянка Ірина Хорошунова; як каже передмова, ці записки «не спогади, а безпосередня фіксація подій, забарвлена всіма особливостями мислення людини того часу».

Відділ прози пропонує добірку коротких новел сучасної польської письменниці Ханни Краль і оповідання Селіма Ялкута «Місце для життя». Поезію цього разу представлено текстами Анатоля Німченка, Григорія Фальковича та Інни Захарової.

Жанна Ковба у нарисі «Випробувані життям і смертю» описує поведінку рабинів і греко-католицьких священиків на західноукраїнських землях у переддень і під час Другої світової війни. Вадим Скуратівський міркує про загадку єврейського феномена. Михайло Вайскопф свою статтю присвячує явищу, про яке «все ще нема жодної не тільки аналітичної, але навіть пристойної оглядової роботи» – російськомовній літературі письменників, що приїхали у 70-ті роки до Ізраїлю з Радянського Союзу.

По-новому інтерпретує Бабелеву «Конармію» Йоханан Петровський-Штерн, убачаючи головний конфлікт твору в конфлікті між євреєм і армією. Зі статті Ірини Сергеєвої дізнаємося про єврейського письменника, етнографа та громадського діяча Семена Акімовича Анського (Шлойме-Зейнвіл Раппопорт, 1863–1920); про підзабутого Дон-Амінадо (Амінада Шполянського), якого, за свідченням сучасника, у 1920–1930-ті роки в Парижі «еміґрантський народ знав набагато краще, ніж Цвєтаєву або Ходасєвича», пише Катя Петровська; тут-таки подано добірки творів обох літераторів.

Спогади Бориса Зайцева про письменника Семена Юшкевича (1689–1927) супроводжує допис Євгенії Дейч. Вдова Аркадія Бєлінкона, Наталья Бєлінкова-Яблокова, вміщує спогади про його «вчителів і учнів», а Станіслав Цалик і Пилин Селігей розповідають про єврейських письменників мешканців РОЛІТу. Мирон Петровський публікує та коментує фраґмент епістолярію Лева Квітка, зацілілий після арешту й загибелі поета 1952 року.

Мистецький відділ склали статті Михайла Кальницького й Ольги Жбанкової про Абрама Маневича, Гелія Аронона та Олени Школяренко про Михайла Туровського, Олега Сидора-Гібелинди про Самуїла Аккермана.

Серед решти публікацій привертає увагу інтерв'ю-спогад Євгена Сверстюка про іншого в’язня політтаборів сіоніста Ар’є Вудку – цей матеріял особливо зацікавить тих, хто читав у ч.4 «Єгупця» спомин самого Вудки про політв’язнів-українців, зокрема й Сверстюка.

Друкувати