Друкувати
Понеділок, Травень 27, 2019 - 00:41

Гра в гру

Лютий 2019

В альбомі-каталозі «Гра в гру» (англійський варіянт – «The name of this game is “game”»), що його випустила до свого десятиліття мистецька аґенція «Дзиґа», представлено відеокадри, фотосесії перформенсів і акцій, фраґменти експозицій та інсталяцій, кадри з відеоартів, репродукції картин відомого львівського художника Влодка Кауфмана. Цей спосіб вираження ідей у часі сам автор означив як видива. В альбомі, обсягом близько чотирьохсот сторінок, відтворено найцікавіші його речі: видиво «Технологія чуйности» (2002), перформенс і настінний живопис «Комедія екстазу» (1996), акцію з приводу несподіваного зникнення у Дрогобичі настінних розписів Бруно Шульца «Зникання Бруно» (2001), проєкт «Повернення Ікара» (1998), арт-провокацію на вулицях Львова «Це ще несвобода...» (2001), інсталяцію «Мілітарний сентимент» (2001), видиво «Час-константа» (1999), гепенінґ «Восьма печать, або Листи до землян» (1993), виставку та інсталяцію «Незбагненна руйнація» (1993), інсталяцію і перформенс «Щоденник» (1998), перформенс «Їжа» (1995), перформенс і відеоарт «300» (1999), мобільну інсталяцію «Забутий пляж» (2000), видиво «Механічна анатомія звуку» (2002) та інші. Зображення супроводжуються по-львівськи претензійними та «онтологічними» текстами Любка Дереша, Оксани Горелик, «бубабіста» Віктора Неборака, директора мистецького об’єднання «Дзиґа» Марека Іващишина, Юрія Іздрика (який виступає, до того ж, у ролі літературного редактора цього видання), і, звісно, самого Кауфмана. Альбом, в оформленні якого використано «грубий» картон і гладкий глянцевий папір, а також техніку паспарту, з приємністю поторгають навіть ті, хто не є прихильником естетики сучасного мистецтва.

Друкувати