Друкувати
Неділя, Листопад 18, 2018 - 22:22

Господні водоноси

Серпень 2018

Манес Шпербер (1905-1984) видатний австрійський і німецький психолог, соціолог і письменник-гуманіст, твори якого присвячено проблемам політики та моралі, колізії пристосуванства й опору, вибору між деспотією та свободою, боротьбі за демократію та права особистості. Учень Альфреда Адлера, земляк Пауля Целана, Рози Ауслендер, Бруно Шульца, Йозефа Аґнона, друг Андре Мальро, Еґона Ервіна Кіша, Ліона Фойгтванґера, Віллі Мюнценберґа, Германа Кестена, Артура Кестлера та багатьох інших провідних інтелектуалів Європи, Шпербер був одним із «найавторитетніших духовних проводирів» повоєнної епохи, послідовним критиком і дослідником тоталітаризму (трактат «Аналіз тиранії», 1938, романна трилогія «Як сльоза в океані...», 1949–1955) та автором вельми парадоксальної есеїстики (збірки «Ахіллесова п’ята», «До щоденної світової історії», «Жити в нашу епоху» тощо). Книжка мемуарів «Господні водоноси» (1974), яку блискуче переклав знаний пропагандист австрійської культури Петро Рихло, – перша частина автобіографічної трилогії «Все, що минуло...». Вона оповідає про дитинство автора в галицькому містечку Заболотові напередодні Першої світової війни та про втечу родини після початку воєнних дій до Відня.

Друкувати