Друкувати
П'ятниця, Вересень 21, 2018 - 00:55

Гібридна агресія Росії: уроки для Європи

Квітень 2018

Книжку політичного експерта-міжнародника, виконавчого директора Інституту світової політики Євгена Магди присвячено аналізові причин та розгортання гібридної аґресії Росії проти України з урахуванням европейського контексту. Магда вже розглядав гібридну аґресивну політику Кремля щодо України в аспектах боротьби історичних пам’ятей, економічного протистояння, інформаційної війни (його книжка «Гібридна війна: вижити і перемогти» вийшла 2015 року). Застосувавши концепцію до сучасних українських реалій, він прагнув усебічно висвітлити глобальні, зокрема й европейські театри російської зовнішньополітичної стратегії.

Книжка розпочинається з опису російських впливів у сучасній Европі та популярного викладу теорії гібридної війни. Її методи є, з одного боку, відносно новими, адже масово поширилися лише від часу «холодної війни»; а з другого – чимало з них можна простежити й у решті збройних конфліктів минулого. Здебільшого сучасні сетецентричні війни є тотальними за природою, й основним їхнім складником є інформаційне протистояння. Важливою запорукою того, щоб кинути виклик решті світу й прагнути зруйнувати міжнародний порядок, встановлений після Другої світової війни, для Російської Федерації є кошти за експорт природних ресурсів.

Автор аналізує вияви гібридности у світовій військовій історії. Від античних часів із «троянським конем» до модерних психологічних прийомів, «зелених чоловічків» і терористів різного ґатунку використовували гібридні методи (тактика випаленої землі, диверсійна діяльність) протистояння. Переломним моментом стала В’єтнамська війна, коли кожен міг спостерігати за перебігом військових дій, важливу роль відігравала громадська думка, величезний вплив на суспільство мали медії. США, зрештою, взяли із цього уроки, наслідком чого було реформування військової тактики та стратегії по всьому світу.

Український кейс автор розглядає в контексті систематичного прагнення Росії повернути втрачену територію: базування Чорноморського флоту в Криму, підтримка проросійських організацій на півострові. Багатовекторність Леоніда Кучми та інфантилізм Віктора Ющенка не сприяли тому, щоб виробити ефективні контрудари проти спроб зовнішньополітичного тиску з російського боку. Прихід Віктора Януковича до влади посилив повідомлення з російського боку про Україну як failed state (такі закиди лунали від російських політиків від середини 2000-х). Важливо усвідомлювати, що Росія не прагне повністю завоювати Україну, а хоче отримати над нею цілковитий контроль за умов збереження формального суверенітету.

Для боротьби проти такого ворога потрібна насамперед інформаційна грамотність. Сучасну війну супроводжують неправдиві новини, маніпулювання суспільною свідомістю, поширення мітологем. Росія прагне розхитати українське суспільство зсередини інформаційними атаками. Автор бачить вихід із цієї ситуації у формулюванні дієвої концепції інформаційної безпеки, оперативному реаґуванні на фейки, залученні неурядових організацій до відбиття кібератак, чітких і прозорих діях української влади.

Водночас російські політики наголошують вигаданість української державности, історії та культури. Північно-східний сусід не лише привласнив найпривабливіші сторінки вітчизняної історії, а й прагне за допомогою старих і нових мітів та імперських методів довести світові, що України «ніколи не було». За умов тривалого іноземного панування образ України створювали й поширювали в метрополіях, а не в колонії – образ України та українців у Европі формували здебільшого росіяни. Проте нині маємо шанс змінити це.

Російська гібридна аґресія розхитує теперішню політичну ситуацію в ЕС через підкупи політиків, масову пропаґанду та дезінформацію, сприяння терактам, маніпулювання монополією на експорт сировини. Европейські політики-евроскептики грають на руку Кремлеві, що прагне використовувати демократичні правила Заходу на свою користь.

Наостанок Магда стверджує, що, лише сформувавши середній клас, поборовши корупцію, виробивши національну ідею, з потужною армією та власним баченням свого місця на світовій арені можна перемогти аґресора.

Друкувати